http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10819 Sun, 20 Mar 2022 06:54:19 GMT 2022-03-20T06:54:19Z http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13575 Название: Вплив інформаційних технологій на стиль мислення людини Авторы: Симоненко, С.П.; Щубелка, Н.В.; Symonenko, S.; Schubelka, N. Краткий осмотр (реферат): П’ята інформаційна революція завдяки формуванню та розвитку глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж змінила образ культури. Розвиток інформаційних технологій, що забезпечують та визначають характер зберігання і поширення інформації, приводить до радикальних змін у суспільних відносинах та впливає на стиль мислення людини. У статті досліджується проблема впливу інформаційних технологій на стиль мислення людини. У контексті інформаційних революцій автори висвітлюють динаміку розвитку суспільства. У роботі описуються основні риси інформаційного суспільства та розкривається взаємозв’язок між рівнем розвитку інформаційних технологій та стилем мислення людини, що панує в історично визначеному культурному просторі. Стиль мислення розглядається як інтелектуальна стратегія, навички та операції, якими володіє людина та використовує в пізнавальній діяльності. Увага авторів зосереджена на феномені сучасності – кліповому мисленні. У роботі зроблено аналіз основних характеристик кліпового мислення та виділено основні проблеми даного типу мислення, що проявляються на світоглядному рівні, в пізнавальній сфері. Кліпове мислення – принципово нове явище, що характерне для епохи інформаційного суспільства. Алгоритм нового стилю мислення, що формується під впливом інформаційних технологій, вступає в суперечність із текстоцентричною педагогічною культурою класичної парадигми освіти. Автори констатують необхідність модернізації освітньої системи у сфері методології, що забезпечує перехід від традиційних освітніх методів, спрямованих на репродуктивне засвоєння знань, до інноваційних, що передбачає впровадження в педагогічну практику технологій продуктивного навчання. Актуальним напрямом розвитку особистості є формування нової інформаційної культури як необхідної умови успішної діяльність людини в системі інформаційного суспільстві.; The fifth information revolution changed the image of culture thanks to the formation and development of global information and telecommunication networks. The development of information technologies providing and determining the nature of storage and dissemination of information lead to radical changes in social relations and affect the style of human thinking. The articles investigates the problem of information technology influence on the style of human thinking. In the context of information revolutions, the authors highlight the dynamics of society. The paper describes the main features of the information society and reveals the relationship between the level of development of information technology and the style of human thinking which takes place in a historically defined cultural space. Thinking style is seen as an intellectual strategy, skills and operations that people control and use in cognitive activity. The attention of middle-level authors is focused on the update phenomenon – clip content. The analysis of the main characteristics of clip thinking and highlighting the main problems of this type of thinking arising at the global level in the cognitive field have been analysed in the paper. Clip thinking is fundamentally new typical phenomenon of the information society era. The algorithm of a new style of thinking, formed under information technology influence contradicts the text-centric pedagogical culture of the classical paradigm of education. The authors state the need to modernize the educational system in the field of methodology. It provides a transition from traditional educational methods aimed at reproductive learning to innovative ones. The transition involves the introduction of technological productive learning into pedagogical practice. Nowaday direction of personal development is the formation of a new information culture as a necessary condition for successful human activity in the information society. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13575 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13574 Название: Бібліотеки та їх діяльність у контексті історико-краєзнавчого розвитку в регіоні Авторы: Щербина, Н.Ф.; Sherbyna, N. Краткий осмотр (реферат): У статті розкрита історико-краєзнавча діяльність бібліотек Одещини у другій половині 40-х – 80-х рр. ХХ ст. Аналіз цієї діяльності свідчить про те, що незважаючи на великі труднощі (залишковий принцип фінансування культури, і слабку матеріально-технічну базу бібліотек) вони стали справжніми центрами краєзнавчої роботи у регіоні. Бібліотеки нагромадили за цей період значну бібліографічну базу з питань краєзнавства, набули великого досвіду в роботі з історико-краєзнавчих досліджень. Практично у кожній бібліотеці було зібрано краєзнавчий фонд, створено каталоги й картотеки, що включали численні матеріали з різноманітною краєзнавчою тематикою. Втім, краєзнавча діяльність бібліотек області потребує подальшого поглибленого вивчення, адже на той час вони, виступаючи регіональними інформаційними центрами, займалися пошуком, збереженням і наданням у суспільне користування краєзнавчої літератури. На розвиток бібліотечного краєзнавства в регіоні негативно позначилися ті загальні тенденції суспільного життя, що випливали з самого характеру існуючого тоді тоталітарного режиму.; The article reveals the historical and local history activities of the libraries of the Odessa region in the second half of the 40s – 80s XX century. The analysis of this activity indicates that despite the great difficulties (the residual principle of financing culture, and the weak material and technical base of libraries), they have become real centers of local history work in the region. During this period, libraries have accumulated a significant bibliographic base on local history issues, acquired extensive experience in working with local history research. In the development of library local lore, an important role was played by bibliographers of local lore of Odessa scientific libraries. Thanks to their activities, a local history fund was collected in almost every library, catalogs and card indexes were created, which included numerous materials on various local history topics. That is why libraries performed the social functions of education and culture units and became centers of local history. However, the regional studies of the regional libraries require further in-depth study, because by that time they, acting as regional information centers, were engaged in the search, storage and provision of local history literature for public use. The development of library local lore in the region was negatively affected by those general tendencies of social life arising from the very nature of the then totalitarian regime. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13574 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13573 Название: Інформатизація як глобальна тенденція сучасного суспільства: соціально-філософський аналіз Авторы: Шмиголь, М.Ф.; Юшкевич, Ю.С; Shmigol, M.; Yushkevych, Y. Краткий осмотр (реферат): Остання чверть ХХ століття і перші десятиліття XXI століття пройшли під знаком інформатизації всіх сфер суспільного життя, і сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву теза про те, що інформатизація є об’єктивною закономірністю розвитку людської цивілізації. Зрозуміло, прояви цієї закономірності настільки масштабні, що вони не мають якогось остаточного конкретного визначення, але з впевненістю можна стверджувати: інформатизація виводить в авангард розвитку історії ті держави і народи, менталітет, а не лише технологічне життя яких, найбільшою мірою налаштовані на універсалії XXI століття та на його потреби. Метою статті є соціально-філософське дослідження сутності та ролі інформатизації як глобальної тенденції сучасного соціального розвитку. Методологічна основа дослідження зумовлена поставленою метою і завданнями роботи та характеризується застосуванням теоретичних принципів діалектичного поєднання аналізу і синтезу, історичного та логічного підходів, порівняння та аналогії, а також гіпотетико-дедуктивного, компаративістського, структурно-функціонального та герменевтичного методів. Результати дослідження. Було зроблено висновок, що інформатизація являє собою процес, в межах якого нові комунікаційні технології використовуються як засіб сприяння соціально-економічному розвитку в міру того, як нація поступово набуває статусу інформаційного суспільства, що включає медіатизацію, комп’ютеризацію та інтелектуалізацію, має дуальну природу – є засобом підвищення продуктивності праці та важливою частиною соціального життя людини, що детермінує формування інформаційного світогляду та інформаційного мислення людини, сприяю набуттю особистістю нової ідентичності – інформаційної. Підкреслюється, що в інформаційну епоху актуалізується потреба не тільки оберігати духовно-моральні традиції, але і своєчасно відповідати на виклики часу, спрямовувати знання на вирішення проблем, які постали перед людством. Наголошується на тому, що ідеалізація будь якої зі складових сучасної соціальної системи, зокрема освіти або засобів масової комунікації є хибною, слід йти шляхом конвергенції – гармонійної взаємодії інституту освіти та новітніх засобів масової комунікації задля досягнення загальної мети – адекватної соціалізації особистості в умовах інформаційного суспільства.; The last quarter of the XX century and the first decades of the XXI century passed under the sign of informatization of all spheres of public life, and today no one doubts the thesis that informatization is an objective law of the development of human civilization. Of course, the manifestations of this pattern are so large-scale that they do not have any final concrete definition, but one thing is beyond doubt: informatization brings to the forefront of the development of history those states and peoples, mentality, and not only the technological life of which is most tuned in to universals XXI century and its needs. The purpose of the article is a socio-philosophical study of the essence and role of informatization as a global trend of modern social development. The methodological basis of the study is determined by the set goal and objectives of the work and is characterized by the application of theoretical principles of the dialectical combination of analysis and synthesis, historical and logical approaches, comparison and analogy, as well as hypothetical-deductive, comparative, structural-functional and hermeneutic methods. Research results. It was concluded that informatization is a process in which new communication technologies are used as a means of promoting socio-economic development as a nation gradually acquires the status of an information society, including mediatization, computerization and intellectualization, has a dual nature – is a means of increasing labor productivity and an important part of a person’s social life, determines the formation of an informational worldview and informational thinking of a person, contributing to the acquisition of a new identity by a person – informational. It is emphasized that in the information age, the need is actualized not only to protect spiritual and moral traditions, but also to respond in a timely manner to the challenges of the time, to direct knowledge to solve the problems facing humanity. It is emphasized that the idealization of any of the components of the modern social system, in particular education or mass communication media, is erroneous, one should follow the path of convergence – harmonious interaction between the institution of education and the latest media to achieve a common goal – adequate socialization of the individual in the information society. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13573 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13572 Название: Особливості інформаційної культури в контексті світоглядного дискурсу Авторы: Шмиголь, М.Ф.; Shmigol, M. Краткий осмотр (реферат): Розвиток сучасного інформаційного суспільства характеризується взаємодією таких взаємопов’язаних процесів, як глобалізація суспільства, його комплексна інформатизація та нова технологічна революція. Саме ці процеси, судячи з результатів деяких наукових прогнозів, дають підставу сформувати новий технологічний уклад суспільства, який кардинально змінює звичайний образ життя та діяльність людства, що докорінно трансформує усвідомлення ролі людини як головного чинника у розвитку інформаційного суспільства. І хоча людина в усі часи була важливим фактором розвитку суспільства, проте в інформаційному суспільстві цей фактор стає критичним і ставить перед гуманітарними науками нові проблеми, пов’язані з необхідністю дослідження трансформації світогляду людини в інформатизованому сучасному світі, який весь час змінюється. Метою статті є дослідження сутності інформаційної культури в контексті світоглядного аналізу та взаємозв’язку з інформаційною комунікацією. Методологічна основа дослідження зумовлена поставленою метою і завданнями роботи та характеризується застосуванням загальних формальнологічних методів дослідження: гіпотетико-дедуктивного, аналізу та синтезу, історичного та логічного підходів. Результати дослідження. Доводиться, що глобальна інформатизація сучасного суспільства, багаторазове збільшення потоку інформації за більш короткі проміжки часу та ускладнення багатьох параметрів поведінки людини актуалізують необхідність рефлексії над проблемами, які безпосередньо та опосередковано стосуються світоглядних підстав інформатизації в системах культури та освіти. Підкреслюється, що сучасне інформаційне середовище постає як нова форма культури, в якій комунікація стає своєрідним способом існування людей. Указується, що активний процес формування інформаційної культури, інформаційної комунікації та інформаційного світогляду є єдиним комунікативним простором транснаціонального характеру зі своїми нормами поведінки, законами та правилами, що супроводжується руйнуванням традиційних уявлень про єдність часу, простору, дій, локального виміру соціального простору. Акцентується увага на особливості сприйняття потоків інформації в сучасному світі високих технологій та когнітивних здібностей суб’єкта до їх засвоєння та осмислення.; The relevance of the problem. The development of a modern informational society is characterized by the interaction of the following interrelated processes: globalization of society, its complex informatization and a new technological revolution. These processes, judging by the results of some scientific forecasts, give rise to the formation of a new technological structure of society, radically change the usual way of life and activities of mankind, radically transform the awareness of the role of man as the main factor in the development of the information society. And although a person at all times has been an important factor in the development of society, however, in an information society this factor becomes critical, and poses new problems for the humanities related to the need to study the transformation of a person’s worldview in a modern world, which is constantly changing. The purpose of the article is to study the essence of information culture in the context of its worldview analysis and its relationship with information communication. The methodological basis of the research is determined by the set goal and tasks of the work and is characterized by the use of general formal-logical research methods, in particular: hypothetical-deductive, analysis and synthesis, historical and logical approaches. Research results. It is proved that the global informatization of modern society, the multiple increase in the flow of information in shorter periods of time and the complications of many parameters of human behavior actualize the need for reflection on problems that directly and indirectly relate to the worldview foundations of informatization in the systems of culture and education. It is emphasized that the modern information space acts as a new form of culture, in which communication becomes a kind of way of human existence. It is indicated that the active process of forming information culture, information communication and information worldview acts as the only communicative space of a transnational nature with its own norms of behavior, laws and rules, accompanied by the destruction of stable, traditional ideas about the unity of time, space, actions, and the local dimension of social space. The attention is focused on the peculiarities of the perception of information flows in the modern world of high technologies and the cognitive abilities of the subject for their assimilation and comprehension. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13572 2021-01-01T00:00:00Z