Пріоритетні напрями інституціональної модернізації управління державними фінансами України

Abstract

Статтю присвячено обґрунтуванню пріоритетних напрямів модернізації політичної, правової, соціальної й економічної сфер життєдіяльності суспільства та відповідних суспільних інститутів. Аргументовано, що державна політика віддзеркалює обрані владою вектори інституціональної модернізації країни взагалі та управління державними фінансами зокрема. Визначено основний інструментарій державного управління, використання якого сприятиме якісному оновленню всіх суспільних інститутів. Проілюстровано доцільність використання інструментів адміністративного впливу: нефінансових інститутів державного впливу, які здійснюють регулювання прав власності, соціальне та економічне регулювання; інституту державно-приватного партнерства (наприклад, концесія, оренда державного майна та ін.); аутсорсингу; моніторингу; санкцій. На конкретних прикладах підтверджено ефективність застосування фінансових інструментів, які представлені: бюджетними (державне кредитування, фінансування та ін.) та податковими (податкові пільги, податкові знижки та ін.) заходами впливу. Підсумовано, що своєчасне та оптимальне використання визначеного інструментарію дозволить досягнути мети державного управління – задоволення суспільних інтересів. Доведено, що модернізація політичних, правових та соціальних інститутів за рахунок вдосконалення формальних та неформальних інституцій позитивно позначиться як на державних фінансах, так і на економічних інститутах, що функціонують в країні.

The article is devoted to the substantiation of the priority directions of modernization of the political, legal, social and economic sphere of the society life and the corresponding public institutes. It is argued that the state policy reflects the elected vectors of the institutional modernization of the country as a whole and the management of state finances in particular. The basic toolkit of state administration, the use of which promotes qualitative updating of all social institutes is determined. The expediency of using administrative influence tools is illustrated: non-financial institutions of state influence, which regulate property rights, carry out social and economic regulation; the institution of public-private partnership (for example, concession, lease of state property, etc.); outsourcing; monitoring; sanctions. By concrete examples, the efficiency of the use of financial instruments, which are represented by: budgetary (state lending, financing, etc.) and tax measures of influence (tax privileges, tax deductions, etc.), are confirmed. It is concluded that timely and optimal use of certain tools will achieve the goals of state administration - meeting public interests. It is proved that the modernization of political, legal and social institutes through the improvement of formal and informal institutions will have a positive impact on both state finances and economic institutions in generally operating in the country.