Інтелектуальний капітал як фактор виробничої функції підприємства

Abstract

Класичні та неокласичні двофакторні виробничі функції використовують як синтетичний фактор капіталу обсяг балансового капіталу підприємства, в якому майже не відображено нематеріальні його складники, що спотворює результати аналізу. Фактором обсягу продукції підприємства є його капітал, який поділяється на матеріальний (основний та оборотний) та нематеріальний, інтелектуальний (людський капітал, капітал відносин, інтелектуально- технологічний капітал та організаційний капітал). На основі критичного аналізу існуючих підходів у статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти використання інтелектуального капіталу як фактора виробничої функції підприємства. Здійснено моделювання виробничої функції на прикладі одного з підприємств, що дало змогу сформувати інструмен- тарій прийняття рішень щодо розвитку його діяльності.

Classical and neoclassical two-factor production functions use as a synthetic factor of capital the amount of balance capital of the enterprise, which almost does not reflect its intangible components, which distorts the results of the analysis. The factor of the company's output is its capital, which is divided into tangible (fixed and working) and intangible, intellectual (human capital, relations capital, intellectual and technological capital and organizational capital). Based on a critical analysis of existing approaches, the article considers the theoretical and practical aspects of the use of intellectual capital as a factor in the production function of the enterprise. The modeling of the production function was carried out on the example of one of the enterprises, which allowed to form the tools for making decisions on the development of its activities.