Перспективи впровадження моделі інноваційного розвитку економіки України

Abstract

У статті проаналізовано теоретичний базис інноваційного розвитку. Визначено глобальні тенденції, що спонукають країни до використання моделей інноваційного розвитку. Сформульовано вимоги до моделі інноваційного розвитку: гнучкість (можливість пристосування до конкретних управлінських систем); науковість (використання сучасних досягнень управлінської науки та залучення зовнішніх консультантів); адекватність (реагування на зміни зовнішнього середовища); креативність (спрямування на творчій потенціал управлінців); раціональність (оптимізація організаційних зв’язків); надійність (належне інформаційне забезпечення); економічність (економія на витратах); багато- варіантність (наявність альтернативних управлінських рішень в кожній конкретній ситуації). Проаналізовано декілька існуючих моделей інноваційного розвитку, що ефективно використовуються за кордоном, зокрема: орієнтацію на лідерство в науці і реалізацію великомасштабних проєктів; орієнтацію на створення привабливого інноваційного середовища і раціоналізацію структури економіки; орієнтацію на створення інноваційної інфраструктури та сприйняття суспільством ролі науково-технічних нововведень. Доведено, що класичний формат «азійської» моделі для України є недоречним, проте можливе формування його вітчизняної модифікації з активною участю університетів. Запропоновано модель управління інноваційним розвитком, що складається з двох підсистем: керуючої і керованої. Обґрунтовано, що керуючою підсистемою у вказаній моделі є органи державного та регіонального управління, а керована підсистема – це, насамперед, сукупність суб’єктів господарювання та їх об’єднань в межах яких здійснюється управлінський вплив на товари та послуги, персонал, фінанси, технології, маркетинг тощо. Уточнено, що модель іннова- ційного розвитку національної економіки постійно забезпечує нові можливості для системи управління та створює інтелектуальне підґрунтя для ефективного впровадження інновацій.

The theoretical basis of innovative development is analyzed in the article. Global trends that motivate countries to use models of innovative development are determined. Requirements to the model of innovative development are formulated: flexibility (possibility of adaptation to concrete management systems); scientific (use of modern achievements of management science and involvement of external consultants), adequacy (response to changes in the external environment); creativity (focus on the creative potential of managers); rationality (optimization of organizational relations); reliability (proper information support); efficiency (cost savings); multivariate (availability of alternative management decisions in each situation). The models of innovative development, which are effectively used abroad, are analyzed, in particular: orientation towards leadership in science and implementation of large-scale projects; focus on creating a favorable innovation environment and rationalizing the structure of the economy; focus on creating an innovative infrastructure and society’s acceptance of the role of scientific and technological innovations. It is proved that the classical format of «Asian» model is inappropriate for Ukraine, but it is possible to form its domestic modification with the active participation of universities. A model for managing innovative development consisting of two subsystems is proposed: managing and managed. It is substantiated that the control subsystem in this model is the state and regional government, and the managed subsystem is, first of all, a set of business entities and their associations within which the managerial influence on goods and services, personnel, finance, technology, marketing, etc. It is specified that the model of innovative development of the national economy constantly provides new opportunities for the management system and creates an intellectual foundation for the effective implementation of innovations.