Особливості сприйняття якості життя та соціальні наслідки депресивних розладів під час воєнного стану

Abstract

З урахуванням сучасних умов життєдіяльності українського народу тема розладів депресивного спектру набуває все більшої актуальності. Особливо уразливою категорією населення вважається молодь через постійні зміни в гормональному фоні та незрілість психіки, яка лише набуває розквіту. З урахуванням перших кроків до професійного та соціального становлення додатковим фактором формування депресивних розладів є соціальне середовище. Метою нашого дослідження був розгляд особливостей сприйняття якості свого життя серед осіб молодого віку, які мають розлади депресивного спектру, набуті під час повномасштабного вторгнення. Проаналізовано наявні експериментальні дослідження щодо основних соціальних наслідків депресивних розладів. Зазначено, що соціальні наслідки депресивних розладів є значними та багатогранними, серйозними і можуть мати тривалий вплив на різні аспекти життя. Вони включають індивідуальні психологічні проблеми, формують проблемні стосунки з родиною, негативно впливають на соціальну адаптацію та фізичне здоров’я особистості взагалі. Було встановлено, що молоді жінки більш виражено відчувають занепад свого соціального та психологічного рівня якості життя, а чоловікам складніше переносити усвідомлення своїх емоційних змін. Розуміння цих наслідків є важливим для надання підтримки і допомоги особам з депресією та для подолання стигми, пов’язаної з цими розладами. Необхідно приділяти увагу, надавати підтримку та створювати умови для отримання необхідної медичної допомоги та психотерапії молоді. Це допоможе полегшити їхню соціальну адаптацію та життєву якість утримання, а також зменшити негативний вплив на суспільство загалом, який може бути запущений проблемою фіксації депресивних розладів у істотної кількості населення. Психоедукація населення дозволяє донести важливість розуміння та лікування депресії як комплексного психічного розладу, що потребує індивідуального підходу, врахування соціальних наслідків та використання реабілітаційних і соціально-інтеграційних заходів з метою покращення якості життя та підтримки хворих з депресією.

Taking into account the modern life conditions of the Ukrainian people, the topic of depressive spectrum disorders is becoming more and more relevant. Young people are considered a particularly vulnerable category of the population due to constant changes in the hormonal background and the immaturity of their psyche, which is just beginning to flourish. Taking into account the first steps towards professional and social development, the social environment is an additional contributor to the formation of depressive disorders. The purpose of our study was to examine the characteristics of the perception of the quality of life among young people who have depressive spectrum disorders acquired during a full-scale invasion. Having analyzed existing experimental research on the main social consequences of depressive disorders. It is noted that the social consequences of depressive disorders are significant and multifaceted, serious and can have a long-term impact on various aspects of life. They include individual psychological problems, form problematic relationships with the family, negatively affect social adaptation and physical health of the individual in general. It was established that young women more strongly feel the decline of their social and psychological quality of life, and men find it more difficult to bear the awareness of their emotional changes. Understanding these implications is important for providing support and assistance to individuals with depression and for overcoming the stigma associated with these disorders. It is necessary to pay attention, provide support and create conditions for receiving the necessary medical care and psychotherapy. This will help to facilitate their social adaptation and the quality of life of the maintenance. And also, to reduce the negative impact on society in general, which can be triggered by the problem of fixing depressive disorders in a significant number of the population. Psychoeducation of the population makes it possible to convey the importance of understanding and treating depression as a complex mental disorder that requires an individual approach, taking into account social consequences and using rehabilitation and social integration measures to improve the quality of life and support patients with depression.