Самооцінка як чинник самореалізації особистості періоду ранньої дорослості

Abstract

Дослідження самооцінки як фактора самореалізації у період ранньої дорослості є ключовим аспектом у випускній кваліфікаційній роботі. У роботі розглянуто основні теоретичні підходи до розуміння та вивчення поняття самоповаги у молодіжному віці, проаналізовано результати емпіричного дослідження, спрямованого на визначення рівня самоповаги серед молоді, зафіксовано основні шляхи та стратегії розвитку самоповаги у молодіжному віці з метою досягнення вищого рівня самореалізації. У емпіричному дослідженні особливостей самоповаги в осіб періоду ранньої дорослості використовувалися стандартизовані психологічні тести та анкети, спрямовані на вимірювання рівня самоповаги. Методичне забезпечення дослідження передбачало застосування таких інструментів, як опитувальники, розроблені спеціально для цього вікового періоду. Аналіз результатів показав, що особи ранньої дорослості демонструють різний рівень самоповаги, залежно від їхньої соціальної адаптації та психологічного комфорту. Крім того, виявлено певні показники кореляційних зв'язків між рівнем самоповаги та самооцінки, що свідчить про важливість цих двох аспектів для психологічного самопочуття молодої людини.

The study of self-esteem as a factor of self-realization in the period of early adulthood is a key aspect in the final qualification work. The paper examines the main theoretical approaches to understanding and studying the concept of self-esteem in youth, analyzes the results of an empirical study aimed at determining the level of self-esteem among young people, records the main ways and strategies of developing self-esteem in youth in order to achieve a higher level of self-realization. Standardized psychological tests and questionnaires aimed at measuring the level of self-esteem were used in the empirical study of the characteristics of self- esteem in persons in the period of early adulthood. Methodological support of the study involved the use of such tools as questionnaires, designed specifically for this age period. Analysis of the results showed that individuals of early adulthood demonstrate different levels of self-esteem, depending on their social adaptation and psychological comfort. In addition, certain indicators of correlations between the level of self-esteem and self-esteem were found, which indicates the importance of these two aspects for the psychological well-being of a young person.