Нова «зборка» активів на території регіону як механізм його капіталізації

Abstract

Проаналізовано найбільш системні проблеми, з якими стикаються розробники регіональних інноваційних програм. Доказано, що базою для третього стратегічного напрямку – нової «зборки» активів на території регіону, як механізму його капіталізації, – має стати інноваційна економіка, інструментами якої є регіональні виробничі кластери, вільні економічні зони, регіональні інноваційні системи, технопарки, які відіграють роль перехідних майданчиків та «вікон» в міжрегіональний і глобальний ринок і виступають в якості «локомотивів» і «точок зростання» по відношенню до всієї решти території регіону.

Проанализированы наиболее системные проблемы, с которыми сталкиваются разработчики региональных инновационных программ. Доказано, что базой для третьего стратегического направления - новой «сборки» активов на территории региона, как механизма его капитализации, - должна стать инновационная экономика, инструментами которой являются региональные производственные кластеры, свободные экономические зоны, региональные инновационные системы, технопарки, которые играют роль переходных площадок и «окон» в межрегиональный и глобальный рынок и выступают в качестве «локомотивов» и «точек роста» по отношению ко всей остальной территории региона.

We analyzed the most systemic problems faced by developers of regional innovation programs. It is proved that the basis for the third strategic direction - a new "assembly" of assets in the region, as a mechanism for its capitalization - should become an innovative economy, the tools that are regional industrial clusters, free economic zones, regional innovation systems, science parks, which play a role transition platforms and "windows" in the inter-regional and global markets and act as a "locomotive" and "growth points" in relation to the rest of the region.