Формування мовленнєвих компетенцій у студентів ВНЗ немовного профілю

Abstract

Авторами даної статі розглядається проблема мовленнєвих компетенцій у сучасній науці. Проводиться теоретичний аналіз ролі мовленнєвої компетенції під час навчання студентів іноземним мовам, визначається особливості чотирьох видів мовленнєвих компетенцій: аудіювання, читання, говоріння, письмо. У статі наведені приклади вправ для розвитку кожного з чотирьох видів мовленнєвих компетенцій у студентів немовних вищих навчальних закладів. А також, розглядається класифікація видів лексичних експериментівта використання їх на практиці при навчанні іноземній мові, а саме: лінгвістичний, асоціативний, метод семантичного диференціала.

Авторами данной статьи рассматривается проблема речевых компетенций в современной науке. Проводится теоретический анализ роли речевой компетенции при обучении студентов иностранным языкам, определяется особенности четырех видов речевых компетенций: аудирование, чтение, говорение, письмо. В статье приведены примеры упражнений для развития каждого из четырех видов речевых компетенций у студентов неязыковых вузов. А также, рассматривается классификация видов лексических экспериментов и использования их на практике при обучении иностранному языку, а именно: лингвистический, ассоциативный, метод семантического дифференциала.

This work deals with the problem of language competencies in modern science. It analyses the role of language competence while teaching students foreign languages, defines peculiarities of four types of language competence: listening, reading, speaking and writing. The author gives examples of exercises for each of four types of language competence in non-language higher educational establishments. Also it is considered the classification of lexical experiments and their use in practice when learning a foreign language, namely: linguisticand associative experiments, method of semantic differential.