Сучасні гроші та державний борг

Abstract

У статі визначені ознаки, які відрізняють всезагальну споживну вартість від особливої споживної вартості, що дозволило вирішити проблему класифікації деяких форм грошей як «повноцінних» або «неповноцінних». Визначено, що всезагальна споживна вартість, на відміну від особливої споживної вартості, відображає, в першу чергу, відносини між людьми, а не між людиною та природою, існує тільки за товарних виробничих відносин та не знищується при споживанні. Таким чином, гроші як всезагальна споживна вартість не мають відтворюватися як звичайні товари, отже їх мінова вартість або купівельна спроможність не визначається витратами праці на їх виробництво. Це справедливо як для сучасних грошей, так і для золотих грошей у минулому, які так само мали незначну «внутрішню» вартість. Таким чином, необхідно або золоті гроші віднести до «неповноцінних», або визнати, що поділ грошей на «дійсні» і «недійсні» не має під собою чіткої підстави. Сучасні гроші, у свою чергу, – це не нові виробничі відносини в порівнянні з золотими грошима, це не нова сутність, а лише нова форма грошей. Доведено, що сучасні фіатні гроші не мають розглядатися як боргові зобов’язання центрального банку, бо не є такими за своєю сутністю. Через це існуючий кредитний механізм емісії сучасних грошей та зростання державних і приватних боргів, обумовлене саме таким механізмом емісії, не є необхідним.

The paper identifies the features that distinguish the universal use-value from the particular use-value, which allows to solve the problem of classifying some forms of money as "real" or "inferior". It has been determined that universal use-value, in contradiction to the particular use-value, reflects, first of all, relations between people, and not between man and nature, exists only in commodity production relations and is not destroyed when consumed. Thus, money as a universal use-value doesn’t need to be reproduced as ordinary goods, so its exchange value or purchasing power is not determined by labor costs. This is true both for modern money and for golden money in the past, which also had an insignificant "intrinsic" value. Thus, it is necessary either to attribute the gold money to "inferior", or to recognize that the division of money into "real" and "inferior" has no ground. Modern money, in turn, is not new production relations in comparison with gold money, it is only a new form of money. It is proved that modern fiat money should not be regarded as a central bank debt obligation, because it is not in fact. Hence, the credit mechanism of the issue of modern money and the growth of public and private debts caused by such a mechanism is not necessary.