У статті розглянуто обґрунтування суб’єктивного економічного благополуччя як інтегрального системного показника, що вимірюється на підставі когнітивних та афективних його складових. Мета дослідження. Описати особливості змісту та структурної організації суб’єктивного економічного благополуччя студентства. Методи дослідження. Дослідження проводилося за допомогою опитувальника «Суб’єктивного економічного благополуччя» В.О. Хащенка. Результати дослідження. На студентській виборці досліджено прояв парціальних показників, що утворюють когнітивну та афективну складові, їхні інтегральні показники, загальний рівень суб’єктивного економічного благополуччя. Визначено характер системних зав’язків отриманих емпіричних даних. Висновки. Суб’єктивне економічне благополуччя виступає соціально-психологічним виміром, що характеризує суб’єктивну економічну активність на підставі інтеграції його когнітивної та афективної компонент.
The article deals with the phenomenon of subjective economic well-being as a multidimensional socio-psychological formation. The authors analyze its role in economic, social and political changes and reforms in Ukraine as well as its impact on students' life, mood and well-being. The aim of the study. To describe the content and structure of student subjective economic well-being. Research methods. The study was conducted using the V. O. Hashchenko "Subjective Economic Well-being" questionnaire. Results. Assessment of the level of student economic activity using the indicators of subjective economic well-being (SEW) showed the normal distribution of its partial and integral indicators. The predictors of the subjective economic well-being index were all partial indicators in the whole sample and in groups with low, below average, and above average values. The group with a high level of subjective economic well-being (three out of five indicators) had stable and qualitative homogeneity of the regression system. The analysis of relationships showed that economic anxiety was a system-forming indicator, which, in the relationships system, had different subjective meanings and was perceived differently, thus actualizing and blocking economic activity. Conclusions. The SEW index is a socio-psychological measure, which characterizes subjective economic activity and reflects the degree and qualitative originality of subjective economic activity because of the SEW index's integration of the cognitive and affective components. The authors analyzed the manifestations and structural and functional organization of the partial components, which belonged to the cognitive and affective components of subjective economic activity.
