Провести порівняння основних відмінностей відображення в обліку основних засобів за національними
і міжнародними стандартами та визначити на цій основі напрями подальшої уніфікації.
Методика. Дослідження здійснено із застосуванням загальнонаукових методів, а саме: узагальнення, синтезу, індукції,
дедукції та аналізу. Окрім цього було використано специфічні методи, що базуються на принципах ведення бухгалтерського
обліку. Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти, що регулюють національний та
міжнародний облік основних засобів, періодичні фахові видання, інтернет-ресурси.
Результати. Порівняльний аналіз національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку основних засобів
показав, що вони мають багато спільного, але разом з тим існують розбіжності. Пропонується внести доповнення до
національних стандартів, де чітко прописати норму перегляду строку використання основних засобів.
Практична значимість. Для інтеграції української економіки в міжнародне середовище необхідно узгодити низку питань
стосовно оцінки, класифікації, вибуття та амортизації основних засобів. Вирішення цих проблем допоможе адаптувати
систему національного обліку основних засобів до міжнародних стандартів, що дозволить будь-якому підприємству
одержувати чітку, зрозумілу та звичну за формою інформацію про фінансовий стан і результати його діяльності.
To compare the main differences of reflection in the accounting of fixed assets according to national and
international standards and to determine on this basis the directions of further unification.
Method. The research was carried out using general scientific methods, namely: generalization, synthesis, induction, deduction and
analysis. In addition, specific methods based on accounting principles were used. The information base of the study was legislation
and regulations governing national and international accounting of fixed assets, professional periodicals, Internet resources.
Results. A comparative analysis of national and international fixed asset accounting standards has shown that they have much in
common, but at the same time there are differences. In the context of the transformation of fixed assets accounting to international
standards, it is necessary to take into account such differences as the recognition and measurement of fixed assets, classification,
depreciation and disposal.
Scientific novelty. The peculiarities of accounting according to international and national standards are determined. The author's
vision on the procedure for derecognition of the carrying amount of property, plant and equipment has been formed. It is proposed
to make additions to national standards, which clearly prescribe the rate of revision of the useful life of fixed assets.
Practical importance. Solving these problems will help to adapt the system of national accounting of fixed assets to international
standards, which will allow any company to receive clear, understandable and familiar in form information about the financial
condition and performance of the institution.
