У статті аналізуються проблеми формування механізму щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки в умовах глобалізаційних викликів і загроз. Автор доводить, що проблематика міжнародної інформаційної безпеки трансформувалася з чисто технологічної у військово-політичну і стала одним з ключових мегатрендів світової політики.
Справедливо відзначається, що технологічний дизайн дозволяє забезпечити нейтральність інтернет-технологій, які об'єднують одночасно безліч локальних мереж. Підкреслюючи те, що особливу небезпеку тут представляє так звана «мережева нейтральність», яка передбачає, що провайдери зобов'язані надавати доступ всім користувачам до всіх ресурсів на рівних умовах, блокувати трафік того чи іншого сайту або стягувати додаткову плату за збільшену швидкість доступу.
Відзначається, що з огляду на інтенсивне зростання конфліктного потенціалу в світі і посилюється протиборство в глобальному інформаційному просторі, зростають ризики використання міжнародними акторами інформаційно-комунікаційних технологій в досягненні своїх геополітичних цілей шляхом маніпулювання суспільною свідомістю на глобальному рівні.
Основний нормативною базою в цій області автор вважає, прийнятої Генасамблеєю ООН у вересні 2015 р резолюції «Перетворення нашого світу: Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 р» мета №9, де пов’язано вдосконалення ІКТ зі стійким розвитком всієї світової спільноти . В умовах Четвертої промислової революція відбувається конвергенція технологій, яка розмиває кордони між фізичною, цифровою та біологічною сферами як у віртуальному просторі, так і в реальній практиці світовоївзаємодії.
Відповідно розширюється і трансформується простір виконання державами зовнішньополітичних завдань у вирішенні проблем підтримки міжнародної інформаційної безпеки.
У статті досліджується діяльність Групи урядових експертів ООН з інформаційної безпеки. Вперше описується дискурс загроз конвергенцій нано, біо, інфо та когнітивних технологій NBIC в політико-стратегічних і соціально-медійних напрямках.
The article analyzes the problems of forming a mechanism for ensuring international information security in the context of globalization challenges and threats. The author argues that the problems of international information security have transformed from a purely technological to a military-political one and have become one of the key megatrends of world politics.
It is rightly noted that the technological design allows to ensure the neutrality of Internet technologies that simultaneously unite many local networks. Emphasizing that the special danger here is the so-called ―network neutrality‖, which implies that providers are obliged to provide access to all users to all resources under equal conditions, block the traffic of a particular site or charge extra for increased access speed.
It is noted that, given the intensive growth of the conflict potential in the world and the growing confrontation in the global information space, the risks of using information and communication technologies by international actors to achieve their geopolitical goals by manipulating public consciousness at the global level are increasing.
The author considers the resolution ―Transforming our world:the Sustainable Development Agenda for the period up to 2030‖ as the main regulatory framework in this area in September 2015, which aims to improve ICT with the sustainable development of the entire global community. Under the conditions of the Fourth Industrial Revolution, there is a convergence of technologies that blurs the boundaries between the physical, digital and biological spheres both in the virtual space and in the actual practice of global interaction. Accordingly, the space for the fulfillment by states of foreign policy tasks in solving problems of maintaining international information security is expanding and transforming.
The article explores the activities of the UN Group of Governmental Information Security Experts. For the first time, the discourse of threats to convergence of nano, bio, info and cognitive technologies of NBIC is described in political-strategic and social-media directions.
