У статті висвітлені теоретичні та практичні аспекти макроекономічної політики, яку здійснюють
центральні банки. Основними складовими макроекономічної політики є монетарна та макропруденційна.
За результатами проведеного аналізу встановлено, що у відповідь на кризу, спричинену пандемічними обмеженнями,
центральні банки послабили інструментарій макропруденційної політики. Встановлено, що такі регуляторні дії були
достатньо синхронними для більшості країн. Проте нерівномірність відновлення національних економік та відмінності
у регуляторному ландшафті зумовлюють різні темпи поновлення макропруденційних обмежень.
Наступним чинником, який формує сучасні умови формування та імплементації макроекономічної політики, є
повномасштабне вторгнення росії в Україну. На цій основі у дослідженні проаналізовані дії Національного банку України у
сфері монетарного, валютного та пруденційного регулювання. Встановлено, що в сучасних умовах цілком обґрунтованою
виглядає монетарна рестрікційна політика з одночасним пом’якшенням макропруденційного інструментарію та низкою
фіскальних заходів, які повинні сприяти відновленню банківського кредитування
Introduction. The current conditions shaping the economic environment are not related to excessive growth, but rather
to problems in resuming economic growth and deepening recession. The main challenges of modern environment, that require
improvement of approaches to the use of macroeconomic policy, are the following: quarantine restrictions in connection with the
Covid-19 pandemic; geopolitical instability and war in Ukraine in connection with aggression from russia. Purpose. Improvement
of methodological approaches to assessing results of the macroeconomic policy of central banks under the modern conditions.
Results. Based on the results of the analysis, it was established that in response to the crisis caused by pandemic restrictions,
central banks mitigated the tools of macroprudential policy. It was established that such regulatory actions were sufficiently
synchronous for most countries. However, uneven recovery of national economies and differences in the regulatory landscape led to
different rates of renewal of macroprudential restrictions. The next factor that shapes the current conditions for the formation and
implementation of macroeconomic policy is the full-scale invasion of russia into Ukraine. On this basis, the research analyzed the
actions of the National Bank of Ukraine in the field of monetary, currency and prudential regulation. It has been established that
in the current conditions a monetary restrictive policy with a simultaneous softening of the macroprudential toolkit and a number
of fiscal measures that should contribute to the restoration of bank lending appears to be fully justified. In the field of prudential
policy and banking supervision, it is necessary to highlight the following measures:
- special mode of operation of legislative acts (for example, the Regulation on the determination by banks of Ukraine of the amount
of credit risk for active banking operations);
- mitigating of the conditions for conducting bank stability assessments in 2022 (non-application of influence measures for violation
of economic regulations and currency position limits);
- relaxation of requirements regarding reporting deadlines for all financial market participants;
- reduction of risk weights for unsecured consumer loans from 150% to 100%.
Conclusions. Therefore, during the period of the corona crisis and at the beginning of full-scale aggression by the russian federationthe anti-crisis policy of the NBU is characterized by the mitigating of measures in the field of monetary regulation and banking
supervision (the only exception is currency regulation). Such measures in the conditions of pandemic restrictions made it possible
to somewhat revive the development of lending and ensure the accumulation of the necessary capital by banks. In the conditions
of war, taking into account the forecast of a significant increase in inflation and a fall in GDP, a restrictive monetary policy with a
simultaneous softening of the macroprudential toolkit and a number of fiscal measures that should contribute to the restoration of
bank lending appear to be fully justified.
