Мета статті полягає у розкритті нових теоретичних аспектів формування сталого розвитку підприємства
через дослідження його методологічного взаємозв’язку з категоріями сучасної екосистеми бізнесу. Поставлена мета
досягається послідовним вирішенням завдань з використанням діалектичного та логічного підходів, методів індукції
та дедукції, аналізу та синтезу, комплексного та системного підходів. Доведено, що сталий розвиток являє собою
спіралевидний процес прогресивної зміни станів рівноваги від нижчих до якісно вищих рівнів. Кількісною характеристикою
рівноваги визначено наявний потенціал підприємства, достатній для реалізації місії його діяльності. Звідси виведений
об’єкт впливу з боку керуючої системи – потенціал підприємства, що формується для забезпечення виконання завдань
на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях з метою забезпечення збалансованого розвитку його діяльності.
Рівновага як стан потенціалу формується під впливом прямих та зворотних зв’язків з інноваціями, реалізація яких
приводить в дію механізм забезпечення сталого розвитку підприємства. Звідси отриманий висновок про співвідношення
рівноваги та сталого розвитку підприємства як змісту та форми, відповідно. Сфокусовано увагу на ключовій тезі про
те, що сталий розвиток як рух підприємства від одного рівноважного стану до якісно іншого, вищого за рівнем розвитку
стану рівноваги не є самоціллю, а підпорядковується реалізації мети діяльності підприємства. Практична значимість
статті полягає у визначенні принципів забезпечення сталого розвитку підприємства, які передбачають збалансованість
його економічних, соціальних та екологічних стратегічних орієнтирів ведення бізнесу; підтримку достатнього рівня
самофінансування; впровадження інновацій як ключового інструменту подолання кризи та забезпечення стійкого розвитку.
The purpose of the article is to reveal new theoretical aspects of enterprise sustainable development formation through
the study of its methodological relationship with the categories of the modern business ecosystem. The tasks of the research
involve studying the essence of enterprise sustainable development, establishing and describing its relationship with such economic
categories as balance, innovation, potential; formulation of the principles of ensuring the sustainable development of the socio economic system. The set goal is achieved by consistently solving problems using dialectical and logical approaches, methods of
induction and deduction, analysis and synthesis, complex and systemic approaches. The main theoretical results of the research,
which contain elements of scientific novelty, are the clarification of the essence of sustainable development and the establishment of
a methodological relationship with the categories whose role is key in ensuring it. It has been proven that sustainable development is
a spiral process of progressive change of equilibrium states from lower to qualitatively higher levels. The quantitative characteristic of equilibrium defines the available enterprise potential, sufficient to realize the mission of its activity. From here, the object of
influence on the part of the management system is deduced – the potential of the enterprise, which is formed to ensure the fulfillment
of tasks at the strategic, tactical and operational levels in order to ensure the balanced development of its activities. Equilibrium
as a state of potential is formed under the influence of direct and feedback links with innovations, the implementation of which
activates the mechanism for ensuring the sustainable development of the enterprise. Hence the conclusion about the relationship
between equilibrium and sustainable development of the enterprise as content and form, respectively. Attention is focused on the
key thesis that sustainable development as the movement of an enterprise from one equilibrium state to a qualitatively different,
higher-level equilibrium state is not an end in itself, but is subordinated to the realization of the purpose of the enterprise’s
activity. lies in determining the principles of ensuring the enterprise sustainable development, which provide for the balance of its
economic, social and environmental strategic business guidelines; maintaining a sufficient level of self-financing; implementation
of innovations as a key tool for overcoming the crisis and ensuring sustainable development.
