У статті досліджено особливості управління закладами загальної середньої
освіти в умовах децентралізації. Проаналізовано різницю між централізованим і
децентралізованим управлінням закладами загальної середньої освіти. Окреслено
стратегічні завдання та пріоритетні напрямки державного управління модернізацією
загальної середньої освіти з огляду на євроінтеграцію України. Метою статті є вивчення
окремих аспектів управління закладами загальної середньої освіти в умовах децентралізації
та адміністративної реформи. Встановлено, що реформа освіти має важливе
стратегічне значення у створенні її якісного, демократичного, сучасного менеджменту.
Зазначено, що участь місцевої влади та керівників освітніх установ в прийнятті рішень
щодо розподілу бюджетних коштів, має підвищити доступ до якісної освіти, навіть у
віддалених населених пунктах України. Наголошено, що в умовах децентралізації рішення
про закриття малокомплектних та створення опорних шкіл мають прийматися
громадами, виходячи з їх фінансових можливостей та потреб. Доведено, що фінансовий
аспект децентралізації освіти є одним з основних, адже не всі громади наразі є
спроможними. Зазначається, що головною метою менеджменту освіти є скорочення
витрат на їх утримання поряд із покращенням якості освітніх послуг. Визначено основні
шляхи реформування системи управління школою в умовах глобалізації, а також нові
завдання відповідно до змін, що внесені до Закону України «Про освіту». На основі
проведеного дослідження доведено, що попри позитивні зміни, які останнім часом
намітилися у загальній середній освіті у зв’язку з децентралізацією, існує чимало ризиків
недосягнення запланованих цілей, серед яких варто відокремити: низьку фінансову
спроможність територіальних громад, конфлікти щодо закриття малокомплектних шкіл,
дефіцит професіоналів з прогресивним досвідом управління закладами освіти, які повною
мірою реалізували б нові повноваження щодо управління освітнім процесом. Запропоновано
змінити підходи до управління педагогічним колективом школи, підвищити фінансування,
удосконалити механізм державного регулювання модернізаційними процесами,
викликаними децентралізацією.
The article investigates the peculiarities of general secondary education institutions
management in conditions of decentralization. The difference between centralized and
decentralized management of general secondary education institutions is analyzed. The strategic
tasks and priority directions of the state management of general secondary education
modernization in view of the European integration of Ukraine are outlined. The purpose of article
is to study individual aspects of general secondary education institutions management in the
conditions of decentralization and administrative reform. It was established that the reform of
education has an important strategic value in creating its high-quality, democratic, modern
management. It is noted that the participation of local authorities and leaders of educational
establishments in decision-making regarding the distribution of budget funds should increase
access to quality education, even in remote settlements of Ukraine. It was emphasized that in the
conditions of decentralization, decisions about closing small-capacity schools and creating of
supporting schools should be accepted by communities, coming from their financial possibilities
and necessities. It has been proven that the financial aspect of education decentralization is one of
basic, because not all communities are currently capable. It is noted that the main goal of
education management is the costs cutting of their maintenance along with improving the quality
of educational services. The main ways of school management system reforming in the conditions
of globalization, as well as new tasks in accordance with the changes made to the Law of Ukraine
«On Education» are determined. On the basis of conducted research, it has been proven that
despite the positive changes that have recently emerged in general secondary education, in
connection with decentralization, there are many risks of not achieving the planned goals, among
which it is worth distinguishing: low financial capacity of territorial communities, conflicts
regarding the closure of small-capacity schools, a shortage of professionals with progressive
experience in managing educational institutions, who would fully implement the new powers
regarding the management of educational process. It is proposed to change the approaches to the
management of the school’s pedagogical team, to increase funding, to improve the mechanism of
state regulation by modernization processes caused by decentralization.
