Статтю присвячено дослідженню несформованості комунікативних навичок у дітей із порушеннями мовлення. Авторами розроблено програму дослідження комунікативної та мовленнєвої активності та наявності внутришньоособистісних конфліктів у дітей дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями. Зазначено, що комунікативні проблеми дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвих функцій виявляються у процесі спілкування з однолітками та дорослими у спільній навчальній та побутовій діяльності та партнерській грі. Вторинна соціалізація дитини в групі однолітків зазнає ускладнень, що впливає на вміння зважати на інтереси партнера, будувати соціальні відносини, збіднює комунікативний досвід дитини та визначає знижений соціальний статус дитини в групі однолітків. Результати емпі-ричного дослідження розкривають виражені прояви комунікативної дезадаптації у дітей дошкільного віку, підвищений рівень тривоги, знижену самооцінку на тлі мовленнєвих порушень та недорозвиток емоційно-вольової сфери. Мовленнєві порушення та їх характер заважають дитині зайняти більш високе становище у системі особистих взаємин з однолітками і призводять до порушень у комунікативній сфері. Аналіз даних спостереження комунікативної поведінки, що потребує мовленнєвої активності дітей, показує суттєве зниження кількісних показників числа ініціативних висловлювань під час вільної ігрової діяльності у дітей із мовленнєвими порушеннями порівняно з дітьми, які не мають мовленнєвих порушень. Окреслено, що корекційно-розвиткова робота з використанням арттерапевтичних методів сприятиме розвитку комунікативної адаптації дитини з порушеннями мовлення до соціального середовища.
The article is devoted to the study of lack of communication skills in children with speech disorders. The authors developed a program for researching communicative and speech activity and the presence of intrapersonal conflicts in preschool children with speech disorders. It is noted that communication problems of preschool children with impaired speech functions are revealed in the process of communication with peers and adults in joint educational and household activities and partner games. The secondary socialization of the child in the peer group suffers complications, which affects the ability to consider the interests of the partner, the ability to build social relationships, and impoverishes the child's communicative experience and determines the child's reduced social status in the peer group. The results of the empirical study reveal pronounced manifestations of communicative maladaptation in preschool children, an increased level of anxiety, low self-esteem against the background of speech disorders, and underdevelopment of the emotional and volitional sphere. Speech disorders and their nature prevent the child from occupying a higher position in the system of personal relationships with peers and lead to violations in the communicative sphere. The analysis of observational data of communicative behavior that requires children's speech activity shows a significant decrease in the quantitative indicators of the number of initiative statements during free play in children with speech disorders compared to children who do not have speech disorders. It is outlined that corrective and developmental work using art-therapeutic methods will contribute to the development of communicative adaptation of a child with speech disorders to the social environment.
