Мета дослідження полягає у переосмисленні підходів до виокремлення спільних характеристик концептів
сталого розвитку і циркулярної економіки, що дозволить нам надати подальшого розвитку висвітленим фундаментальним
за своїм значенням узагальненням, які впливають на пізнання окреслених феноменів. Встановлено, що дослідження
циркулярної економіки потребує аналітичного інструментарію саме трансдисциплінарного підходу як засобу осмислення
сукупності міждисциплінарних взаємодій на рівні, який не обмежує горизонт наукового світогляду, дозволяючи пізнати
об’єктивну сутність досліджуваних об’єктів у взаємозв’язку із навколишнім середовищем у просторово-часовому
континуумі як формі відтворення динамічних соціальних, економічних, політичних взаємовпливів без жорсткої прив’язки
до географічних кордонів і з врахуванням розподілу повноважень акторів на всіх рівнях міжнародної економічної політики.
Перехід на принципи сталості та циркулярності, по суті, передбачає повноцінну реалізацію міжпоколінних відносин, які
позначаються на особливостях реалізації фіскальної, боргової політики і політики структурних перетворень зокрема.
Здійснення циркулярного переходу не забезпечуватиметься виключно регуляторними (фіскально-монетарними, митно тарифними, рестриктивними та стимулюючими) важелями, а вимагатиме ціннісного перезавантаження свідомості
та керованого форматування наукового світогляду, що змінюватиме сприйняття «норми», «цінностей», «ідеалів» і
відтак детермінуватиме вибір на користь тих чи інших практик господарювання. Це очікувано формуватиме запит
на зростання ролі держави у стратегічному плануванні розвитку (у тому числі розвитку державно-приватного
партнерства та збільшення обсягу державних закупівель) і спрямування регуляторним інструментарієм міжнародних
організацій стихійних ринкових сил у напрямку сталого розвитку (як то ЦСР (центр стратегічних розробок), ESG
(навколишнє середовище, соціальний розвиток, корпоративне управління)). Масштабність циклічної діяльності обмежена
низкою провалів ринку, які частково можуть бути еліміновані використанням цифрових технологій. Підхід розподілу
міжпоколінних зобов'язань, що, по суті, імперативізує нагальність змін у практиці ринкового господарювання у коротко і середньостроковій перспективах для отримання ефектів у довгостроковій перспективі, має бути врівноважений
підходом, що враховує асиметричність взятих на себе
країнами-реалізаторами сталого поступу зобов’язань і динаміки запроваджуваних ними конкретних заходів. Інтеграція
неекономічних чинників у поняття «розвиток» передбачає фундаментальність системних змін у міжнародному поділі
праці.
In the process of rethinking approaches to highlighting the general characteristics of the concepts of sustainable
development and the circular economy, we have received a number of scientific results and theoretical generalizations. Further
development was given to the understanding of the circular economy, which made it possible to identify it as a new system of
relations that meets the requirements of the trinity of social, economic and ecological systems, which is formed under the influence
of a combination of dynamic factors (climate crisis, resource crisis, energy crisis; breaking value chains; demand shocks and shoks
of supply) and global trends of development (green, energy and digital transition; Industry 4.0; growing dependence on strategic
resources), is based on a system of rules, norms, institutions that determine implementation of new business strategies at all phases
of the economic cycle (production, distribution, exchange, consumption) on the principles of maximizing the cost of resources,
optimizing reserves, eco-efficiency and innovation, which allows for a gradual abandonment of the extensive consumption of
natural resources, the formation of new ways of creating value and income generation, new opportunities to reduce costs, contribute
to the innovation of production processes, sustainable resource use, the development of productive forces and the achievement
of a qualitatively new green economic growth, provided with innovative aspects of balanced and sustainable development. The
purpose of the study is to rethink approaches to highlighting the general characteristics of the concepts of sustainable development
and circular economy, which will allow us to provide further development with a generalization illuminated by its fundamental
significance that affects the knowledge of the outlined phenomena. It has been established that the study of the circular economy
requires analytical tools of precisely the transdisciplinary approach as a means of comprehending the totality of interdisciplinary
interactions at a level that does not limit the horizon of the scientific worldview, allowing one to know the objective essence of
the studied objects in interconnection as a form of reproduction of dynamic social, economic, political mutual influences without
rigid reference to geographical borders and taking into account the distribution of powers of actors at all levels of international
economic policy. The transition to the principles of constancy and circularity, in essence, involves the full implementation of
intergenerational relations, which affect the specifics of the implementation of fiscal, debt policy and the policy of structural
transformation in particular. The implementation of the circular transition will not be ensured solely by regulatory (fiscal-monetary,
customs-tariff, restrictive and stimulating) levers, but will require a value reset of consciousness and controlled formatting of the
scientific worldview, which will change the perception of “norm”, “values”, “and choice in favor of certain business practices.
It is expected that this will form a request for an increase in the role of the state in strategic development planning (including the
development of public-private partnerships and an increase in public procurement) and the direction of spontaneous market forces
by regulatory tools of international organizations towards sustainable development (such as the CSR, ESG). The scale of cyclic
activity is limited by a number of market failures, and can be partially eliminated using digital technologies. The approach of
distribution of intergenerational obligations, which, in fact, imperatives the need for changes in the practice of market economy in
the short and medium term in order to obtain effects in the long term, should be balanced by an approach that takes into account
the asymmetry of sustainable promotion assumed by the implementing countries. The integration of non-economic factors into the
concept of development implies the fundamental nature of systemic changes in the international division of labor.
