Метою дослідження є аналіз інституційно-правового забезпечення соціального захисту людини в умовах війни,
вивчення зарубіжного досвіду у цій сфері та розробка рекомендацій щодо його вдосконалення в Україні. Для досягнення
мети цієї наукової роботи використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, такі як:
cтруктурно-функціональний метод – для виявлення ознак соціальної захищеності людини; метод порівняння – для
порівняння законодавства щодо забезпечення соціального захисту населення України та інших країн. Зі свого боку ці
методичні підходи дають поштовх до формування напрямів забезпечення соціальної безпеки людини в умовах війни.
Досліджено інституційне забезпечення соціальної безпеки людини та її складові: у сфері економічних відносин, у сфері
інституціоналізації трудових відносин, у сфері організаційного механізму регулювання ринку праці, у сфері міграції.
Аналіз закордонного досвіду забезпечення соціальної безпеки людини дозволив виокремити американську, європейську та
національну моделі. Оскільки Україна обрала євроінтеграційний курс, доцільно розглянути європейську модель соціального
забезпечення та можливість її застосування в Україні. Водночас американська модель має свої особливості, які можуть
бути корисними для України. Наукова новизна дослідження: визначено інституціональні засади формування та реалізації
державної політики забезпечення соціальної безпеки людини в умовах війни. Практичні рекомендації щодо вдосконалення
інституційно-правового забезпечення соціального захисту людини в умовах війни включають такі положення: на
державному рівні необхідно забезпечити інтеграцію соціальної складової у стратегію реалізації соціально-економічних
реформ; необхідно передбачити норми суспільного демократичного контролю у законодавчих та нормативних
документах; сучасна система державного управління із забезпечення соціальної безпеки України має будуватися на тому,
як підтримувати розвиток економіки, приймати відповідно до певних засад реалізацію національної соціальної системи.
Purpose. The aim of the study is to analyze the institutional and legal support of human social security in war conditions,
study foreign experience and develop recommendations for its improvement in Ukraine.
Method. To achieve the goals of this work, general scientific and special methods were used, such as the structural-functional
method — to identify signs of a person's social security; comparison method — to compare the legislation on ensuring social
protection of the population of Ukraine and other countries. In turn, these methodological approaches give impetus to the formation
of directions for ensuring a person's social security in a war.
Results. The institutional supply of human social security and its components were researched in the following areas: economic ties,
institutionalisation of employment relations, organisational methods for controlling the labour market, and migration. Examining
foreign experience in providing human social security enabled the identification of American, European, and Ukrainian models.
Given Ukraine's decision to pursue European integration, it is prudent to study the European social security model and its potential
implementation in Ukraine. The American model has certain unique qualities that Ukraine may benefit from.
Scientific novelty. The institutional principles for forming and implementing the state policy of ensuring a person's social security
in a war are determined.
Practical importance. The following are some suggestions for strengthening the institutional and legal framework for human
social security during the war: at the state level, it is crucial to ensure the social component is integrated into the strategy for
enacting socioeconomic reforms; anticipate the standards of public democratic control in legislative and regulatory documents;
based on how to sustain economic growth and act in line with specified principles for the execution of the national social system, a
contemporary public administration system in Ukraine may assure social security.
