В умовах цифровізації економіки зростає рівень кіберризиків і актуалізується значення кіберстрахування.
Проте під кіберстрахуванням часто розуміється лише страхування відповідальності перед третіми особами, що
насправді є досить вузьким розумінням цього виду страхування та вимагає перегляду і уточнення визначення поняття
«кіберстрахування». Метою статті є наукове обґрунтування визначення поняття «кіберстрахування». Цю мету досягнуто
через виконання таких завдань: здійснити критичний аналіз існуючих дефініцій «кіберстрахування»; сформулювати
власне визначення поняття «кіберстрахування»; довести практичну цінність запропонованого визначення. Реалізацію
поставлених завдань здійснено на основі застосування методики конструювання дефініції поняття А. Старостіної та
В. Кравченка. На основі критичного аналізу наявних дефініцій кіберстрахування виокремлено підходи до визначення його
сутності, а саме, що кіберстрахування це:
1) страховий продукт; 2) страховий поліс / контракт; 3) інструмент / метод. Сконструйовано авторську дефініцію
кіберстрахування, яка містить три компоненти, а саме: це інструмент передачі (сутність) страховику на договірній
основі несприятливих фінансових наслідків ризиків, що виникають у кіберпросторі з фізичними та юридичними особами
(страхувальниками) (зміст), задля зміцнення їх фінансової безпеки шляхом виплати страхового відшкодування (результат).
Доведено практичну цінність запропонованого визначення, яке має трикомпонентну структуру; конкретизує сторони
кіберстрахування та договірний характер відносин між ними; уточнює сферу виникнення ризиків – кіберпростір і те,
що кіберризики є непрямими фінансовими ризиками; підкреслює результат кіберстрахування – зміцнення фінансової
безпеки юридичних і фізичних осіб. Одержані результати є основою для подальшого формування фреймворку з управління
кіберризиками.
The level of cyber risks increases, and the importance of cyber insurance is rising under digitalization of the economy.
However, cyber insurance is often understood only as third-party liability insurance, which is actually a rather narrow understanding
of this type of insurance and requires a review and clarification of the definition of "cyber insurance". The purpose of the article
is to scientifically ground the definition of the concept of "cyber insurance". This purpose was achieved through the following
tasks: to carry out a critical analysis of existing definitions of "cyber insurance"; to formulate own definition of the concept of
"cyber insurance"; to prove the practical value of the suggested definition. The achieving of the set tasks became possible due to
the application of the method of construction of the definition of the concept by A. Starostina and V. Kravchenko. On the basis
of a critical analysis of existing definitions of cyber insurance, approaches to defining its essence are singled out, namely, that
cyber insurance is: 1) an insurance product; 2) insurance policy / contract; 3) tool / method. The constructed author's definition
of cyber insurance contains three components, namely: it is a tool for transferring (essence) to the insurer on a contractual basis
the adverse financial consequences of risks arising in cyberspace with individuals and legal entities (insureds) (content), in order
to strengthen their financial security through insurance compensation payments (result). The practical value of the suggested
definition is explained by: three-component structure; specification the parties to cyber insurance and the contractual nature of the
relationship between them; clarification the scope of risks - cyberspace and the fact that cyber risks are indirect financial risks;
emphasizing the result of cyber insurance - strengthening the financial security of legal entities and individuals. The obtained
results are the basis for the further formation of the cyber risk management framework.
