Стаття присвячена дослідженню проблеми цифрової трансформації банківського сектора, зокрема аналізу
особливостей становлення та розвитку необанків. Метою статті є проведення компаративного аналізу розвитку
необанків та окреслення перспектив їх розвитку в Україні. Визначено сутність поняття «необанк», основна відмінність
якого від традиційної банківської установи полягає в тому, що він не має мережі «фізичних» відділень і повністю працює
в режимі онлайн. Визначено фактори, що сприяють стрімкому розвитку світового необанківського сектору. Основну
увагу приділено розгляду існуючих в зарубіжній практиці моделей розвитку необанків, їх продуктової та технологічної
специфіки. Розглянуто вітчизняний досвід розвитку необанків та надано характеристику їх діяльності. Перспективами
подальшого розвитку індустрії необанкінгу повинна стати стратегія їх участі у забезпеченні сталого розвитку країни.
The article is devoted to the study of the problem of digital transformation of the banking sector, in particular, the
analysis of the peculiarities of the formation and development of neobanks. The modern financial space is accompanied by rapid
changes in digital technologies, which transform traditional banking and create new directions for the development of the field of
digital financial services. One of such innovative directions is neobanking, as a concept of digital banking that combines modern
technologies, the Internet and digital implementation of financial services in order to provide quick and convenient access to
financial products and services for a wide range of clients.The purpose of the article is to conduct a comparative analysis of the
development of neobanks and outline the prospects for their development in Ukraine. The essence of the concept of "neobank"
is defined, the main difference of which from a traditional banking institution is that it does not have a network of "physical"
branches and works entirely online. The factors contributing to the rapid development of the global neo-banking sector have been
identified. The main attention is paid to the consideration of the development models of neobanks existing in foreign practice, their
product and technological specifics. The domestic experience of the development of neobanks is considered and a description of
their activities is provided. The prospects for the further development of the neobanking industry should be the strategy of their
participation in ensuring the sustainable development of the country.
