У статті обґрунтовано необхідність поглиблення методологічних засад наукового дослідження державного аудиту у сфері фінансів, як прогресивної форми державного фінансового контролю, з метою розробки базових теоретичних положень його розвитку. Визначено, що синергетичний підхід дає можливість дослідити державний аудит як цілісний об’єкт з урахуванням процесу самоорганізації. Встановлено характерну особливість державного аудиту, що виконує не лише контрольну, а й профілактичну функцію, стан реалізації якої визначатиме ступінь суспільного розвитку. Розглянуто еволюцію розвитку контролю взагалі та розуміння його ролі в профілактиці правопорушень. Доведено важливість формування системи ціннісного світогляду людини, яка б дала змогу розрізнити правильне від хибного. Таке розуміння досягається шляхом проведення виховних заходів, зокрема, через систему освіти. Висунуто тезу, що аудит може розглядатися як різновид неформальної освіти та засіб просвітницької діяльності держави й окремих суб’єктів, спрямований на підвищення рівня освіченості та якісне поліпшення ціннісного світогляду громадян. Встановлено точки біфуркації, що визначили вектори розвитку державного аудиту у сфері фінансів. За результатами проведеного дослідження визначено, що імплементація багатолітнього світового досвіду в Україні відбувається повільно та не системно. Зроблено висновок, що вітчизняна практика розвитку аудиту у сфері фінансів виявляє особливості такого процесу, пов’язані з державним устроєм країни, рівнем її економічного розвитку, традиціями суспільного управління та сформованими суспільними цінностями. З метою усунення існуючих прогалини запропоновано використовувати можливості державного аудиту як інструменту протидії адміністративним деліктам і детінізації економічних відносин у результаті формування у громадян якісно нової системи ціннісного світогляду через реалізацію освітньої мети.
В статье обоснована необходимость углубления методологических основ научного исследования государственного аудита в сфере финансов, как прогрессивной формы государственного финансового контроля, с целью разработки базовых теоретических положений его развития. Определено, что синергетический подход позволяет исследовать государственный аудит как целостный объект с учетом процесса самоорганизации. Установлено характерную особенность государственного аудита, который выполняет не только контрольную, а и профилактическую функции, реализация которой будет определять степень общественного развития. Рассмотрена эволюция развития контроля вообще и понимание его роли в профилактике правонарушений. Доказана важность формирования системы ценностного мировоззрения человека, которая бы позволила различить правильное от ложного. Такое понимание достигается путем проведения воспитательных мероприятий, в частности, через систему образования. Выдвинут тезис, что аудит может рассматриваться как разновидность неформального образования и средство просветительской деятельности государства и отдельных субъектов, направленный на повышение уровня образованности и качественное улучшение ценностного мировоззрения граждан. Установлено точки бифуркации, которые определили векторы развития государственного аудита в сфере финансов. Результаты проведенного исследования показали, что имплементация многолетнего мирового опыта в Украине происходит медленно и не системно. Сделан вывод о том, что отечественная практика развития аудита в сфере финансов выявляет особенности такого процесса, связанные с государственным устройством страны, уровнем ее экономического развития, традициями общественного управления и сложившимися общественными ценностями. С целью устранения существующих проблем предложено использовать возможности государственного аудита как инструмента противодействия административным деликтам и детенизации экономических отношений в результате формирования у граждан качественно новой системы ценностного мировоззрения посредством реализации образовательной цели.
The paper substantiates the necessity of deepening the methodological foundations of scientific research in the field of public finance audit as progressive form of state financial control, in order to develop the basic theoretical positions of its development. Determined that a synergistic approach allows us to study the state audit as a single object in view of self-organization process. Found that the characteristic feature of the state audit is that he has not only function of control, but also preventative function, the implementation of which will determine the degree of social development. We considered the evolution of control in general and understanding of its role in the prevention of offenses. Is proved the importance of the formation the system of values in a person's worldview, which would it possible to distinguish right from wrong. This understanding is achieved by conducting upbringing activities, particularly through the education system. Put forward the thesis that the audit may be regarded as a means of non-formal education and outreach tool of the state and individual actors directed at improving the level of education and improving the quality the system of valuables in a person's worldview. Installed points the bifurcations, defining vectors of development of state audit in finance. The study showed that the implementation perennial international experience in Ukraine is occurs slowly and not systematically. Is concluded, that the domestic practice of audit development in the field of finance reveals features of such a process associated with the polity of the country, its level of economic development, public administration, its traditions and prevailing social values. In order to eliminate the existing problems is proposed to use the possibility of the state audit as a tool to counter administrative delicts deshadowing and economic relations as a result of formation at citizens’ qualitatively new system of values through the implementation of educational goal.
