Диссертация посвящена решению научной проблемы разработки концептуально-методологических и прикладных основ формирования системы снабжения промышленного предприятия с использованием ИКТ. Рассмотрены перемены, происходящие в сфере снабжения промышленных предприятий, обоснованы причины таких изменений. Сформулирована стратегия трансформации системы снабжения, основные постулаты которой заключаются в следующем. Во-первых, снабжение трансформировалось из центра минимизации затрат в центр формирования прибыли. Во-вторых, снабжение рассматривается в качестве функции логистики как интегрированной концепции управления материальным потоком предприятия и SCM как интегрированной концепции управления взаимодействием участников цепи поставок. Обобщены и усовершенствованы теоретико-методологические положения теорий логистики и управления цепями поставок. Выявлены связь и различия между понятиями логистики, логистического подхода и управления цепями поставок. В контексте теории управления цепями поставок и с учетом превалирования нематериальных активов в качестве источника достижения конкурентных преимуществ пересмотрено понятие конкурентоспособности предприятий. Отмечено, что конкурентоспособность в современных условиях необходимо рассматривать как способность предприятия к построению эффективной цепи поставок, наиболее значимыми инструментами которой является использование нематериальных активов. Проанализировано состояние системы снабжения промышленных предприятий Украины и сделан вывод о необходимости кардинальных изменений в данной предметной области. Идентифицированы резервы повышения эффективности деятельности и конкурентоспособности промышленного предприятия в области снабжения, обоснованы принципы, на которых должна базироваться трансформация системы снабжения. В качестве действенного инструмента трансформации системы снабжения промышленного предприятия предложена система электронного снабжения – организационно-управленческий механизм, в рамках которого предприятие использует информационно-коммуникационные технологии для автоматизации этапов процесса снабжения. Идентифицированы преимущества системы электронного снабжения промышленного предприятия, проведена систематизация ее инструментов, доказана необходимость дифференцированного подхода к назначению инструментов электронного снабжения различным ситуациям снабжения. На основе оценки уровня рисков, возникающих в процессе снабжения, предложена классификация ситуаций снабжения промышленного предприятия и сформулированы приоритетные направления организации систем электронного снабжения промышленных предприятий. Разработаны научно-практические рекомендации по внедрению системы электронного снабжения на промышленном предприятии, предложены механизмы ее функционирования. Для обоснования экономической эффективности внедрения данной системы разработан методологический подход, который предполагает использование показателей как финансового, так и нефинансового характера. Предложен алгоритм расчета финансовой составляющей оценки экономической эффективности, которая учитывает увеличение прибыли/уменьшение убытков за счет, с одной стороны, сокращения операционных затрат, с другой стороны, высвобождения средств из оборота вследствие снижения уровня производственных запасов. Доказано, что инициаторами внедрения систем электронного снабжения должны стать крупные предприятия, имеющие широкую сеть бизнес-партнеров. Отмечено, что специфика украинского предпринимательства предполагает ведущую роль государства в развитии систем электронного снабжения в Украине. Роль государства в данном случае двояка и заключается, во-первых, в инициировании и организации систем государственного электронного снабжения и/или электронных рынков, во-вторых, в популяризации данного способа ведения бизнеса путем сбора и анализа соответствующей информации. Сделан вывод о том, что применение информационно-коммуникационных технологий промышленными предприятиями Украины, в т.ч. в сфере снабжения, может не только повысить эффективность деятельности и конкурентоспособность промышленных предприятий, но и дать толчок углублению использования информационно-коммуникационных технологий во всех сферах общественной жизни и развитию информационного общества в нашей стране.
Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми розробки концептуально-методологічних та прикладних засад формування системи постачання промислового підприємства з використанням ІКТ. Розглянуто зміни, що відбуваються у сфері постачання промислових підприємств, обґрунтовано причини таких змін. Сформульовано стратегію трансформації системи постачання, основні постулати якої полягають у такому. По-перше, постачання трансформувалося з центру мінімізації витрат у центр формування прибутку. По-друге, постачання розглядається як функція логістики як інтегрованої концепції управління матеріальним потоком підприємства та SCM як інтегрованої концепції управління взаємодією учасників ланцюга поставок. Дієвим інструментом трансформації системи постачання промислового підприємства запропоновано систему електронного постачання – організаційно-управлінський механізм, у межах якого підприємство використовує інформаційно-комунікаційні технології для автоматизації етапів процесу постачання. Визначено переваги системи електронного постачання промислового підприємства, проведено систематизацію її інструментів, доведено необхідність диференційованого підходу до призначення інструментів електронного постачання для різних ситуацій постачання. На основі оцінювання рівня ризиків, що виникають у процесі постачання, запропоновано класифікацію ситуацій постачання промислового підприємства та сформульовано пріоритетні напрями організації систем електронного постачання промислових підприємств. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо впровадження системи електронного постачання на промисловому підприємстві, запропоновано механізми її функціонування. Для обґрунтування економічної ефективності впровадження даної системи розроблено методологічний підхід, який передбачає використання як фінансових, так і нефінансових показників. Запропоновано алгоритм розрахунку фінансової складової оцінки економічної ефективності, яка враховує збільшення прибутку чи зменшення збитків за рахунок, з одного боку, скорочення операційних витрат, з іншого боку, вивільнення коштів з обороту внаслідок зменшення рівня виробничих запасів. Доведено, що ініціаторами впровадження систем електронного постачання повинні стати великі підприємства, що мають широку мережу бізнес-партнерів. Відмічено, що специфіка українського підприємництва передбачає провідну роль держави в розвитку систем електронного постачання в Україні. Роль держави в даному випадку подвійна і полягає, по-перше, в ініціації та організації систем державного електронного постачання і/або електронних ринків, по-друге, в популяризації цього способу ведення бізнесу шляхом збору і аналізу відповідної інформації. Зроблений висновок про те, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій промисловими підприємствами України, у т.ч. у сфері постачання, може не лише підвищити ефективність діяльності і конкурентоспроможність промислових підприємств, але й надати поштовх поглибленню використання інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах суспільного життя і розвитку інформаційного суспільства в нашій країні.
Dissertation is devoted to the decision of scientific problem of the development of theoretical and applied basics for the industrial enterprise’s procurement system transformation in accordance with the contemporary global trend. Changes in industrial enterprise’s procurement are considered, their reasons are motivated. The strategy for procurement system’s transformation is developed, which main postulates are following. Firstly, procurement was transformed from the expenses minimization centre to the profit development centre. For second, procurement is considered as the logistics’ function as an integrated concept of management of enterprise’s material flow and the SCM’s as an integrated concept of management of supply chain participants’ interaction. As an effective instrument for the industrial enterprise procurement system’s transformation is offered the electronic procurement system as the organizing and management mechanism, in terms of which enterprises use the information and communication technologies to automatize the procurement steps. The electronic procurement system’s advantages are identified, their instruments are systematized, the necessity of differentiated approach to allocation of electronic procurement instruments for different procurement situation is proved. The grid of industrial enterprise’s procurement situation based on estimation of level of risks which arise up in the procurement process is offered, and the priority directions for organization of the industrial enterprises’ electronic procurement systems are proposed. List of scientific and practical recommendation for electronic procurement systems’ implementation in industry is developed, mechanisms of their operation are offered. The methodological approach which motivates these systems’ implementation is based on the economic efficiency estimation and used for the framework of financial and non-financial factors. The certain algorithm for the financial factors calculation, which takes into account the profit growth or losses decrease on the basis of the reductions of the operating expenses from one side and turnover funds relocation in consequence of inventory reduction from the other side is developed. It is shown that initiators of the electronic procurement systems implementation should be big companies, which have a wide network of business partners. It is noted that specificity of Ukrainian economy plays a leading role of government in electronic procurement systems implementation. It can include, firstly, initiation and implementation of government electronic procurement systems and/or electronic markets, secondly, popularization and promotion such way of managing business by information collection and analysis. The information and communication technologies application by the Ukrainian industrial enterprises, including the procurement area, can not only develop the industrial enterprises’ efficiency and competitiveness, but also stimulates the deepening of information and communication technologies application in all spheres of public life and development of information society in our country.
