Статтю присвячено актуальній проблемі оцінки вартості збитків, заподіяних власнику колісного транспортного засобу (КТЗ) при його пошкодженні внаслідок протиправних дій, дорожньо-транспортних подій тощо. Встановлено, що “Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів”, за якою здійснюється оцінка вартості, не відповідає стану економічної ситуації в країні, що призводить до помилкового визначення розміру такого збитку. Методами економічного аналізу й синтезу доведено відмінність між економічними категоріями “вартість збитків” і “вартість матеріального збитку” та необхідність уточнення окремих положень методики. На засадах порівняльного аналізу з’ясовано економічну сутність категорій “збиток”, “майнова шкода”, “вартість заподіяної матеріальної шкоди”. Розглянуто методику визначення вартості матеріального збитку, що ґрунтується на використанні витратного підходу, методу калькуляції ремонту, встановленні ринкової вартості КТЗ на момент його пошкодження. Методом аналізу складників розрахунку ринкової вартості встановлено, що “сконструйована” таким чином вартість є не ринковою, а залишковою або середньою вартістю пропозиції. З’ясовано, що методикою визначення матеріального збитку не передбачена вартість витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням, оплатою за експертні дослідження, з поштовими витратами, з викликом сторін для технічного огляду КТЗ та іншими витратами. Окреслено проблеми розбіжності між ринковою вартістю КТЗ, визначеною оцінювачем і судовим експертом за різними методологічними принципами, на яких засновано таку оцінку. Виявлені парадокси при визначенні вартості збитків, заподіяних власнику КТЗ, вирізняються науковою новизною. Практичну значущість дослідження становить обґрунтування суперечностей, що виникають у випадку слухання справи про відшкодування вчинених збитків власнику колісного транспортного засобу, які ґрунтуються на результатах висновку судового експерта або висновку експертного дослідження, й на відміну від результатів оцінювання, що містяться у звіті оцінювача, не підлягають рецензуванню. Важливе значення надається усуненню відмінностей кваліфікаційних вимог до визначення збитків власника пошкодженого КТЗ та проблемі підготовки судових експертів.
Статья посвящена актуальной проблеме оценки стоимости ущерба, причиненного владельцу колесного транспортного средства при его повреждении в результате противоправных действий, дорожно-транспортных происшествий и тому подобное. Установлено, что "Методика товароведческой экспертизы и оценки колесных транспортных средств", по которой осуществляется оценка стоимости, не отвечает состоянию экономической ситуации в стране, что приводит к ошибочному определению размера такого ущерба. Методами экономического анализа и синтеза доказаны различие между экономическими категориями "стоимость ущерба" и "стоимость материального ущерба" и необходимость уточнения отдельных положений методики. На основе сравнительного анализа выяснена экономическая сущность категорий "ущерб", "имущественный вред", "стоимость причиненного материального ущерба". Рассмотрена методика определения стоимости материального ущерба, основанного на использовании затратного подхода, метода калькуляции ремонта, установлении рыночной стоимости КТС на момент его повреждения. Методом анализа составляющих расчета рыночной стоимости установлено, что "сконструированная" таким образом стоимость является не рыночной, а остаточной или средней стоимостью предложения. Выяснено, что методикой определения материального ущерба не предусмотрена стоимость расходов, связанных с транспортировкой, хранением, оплатой за экспертные исследования, с почтовыми расходами, с вызовом сторон для технического осмотра ТС и другими затратами. Обозначены проблемы расхождения между рыночной стоимостью КТС, определенной оценщиком и судебным экспертом по разным методологическим принципам, на которых основана такая оценка. Обнаруженные парадоксы при определении стоимости ущерба, причиненного владельцу ТС, отличаются научной новизной. Практическую значимость исследования составляет обоснование противоречий, возникающих в случае рассмотрения дела о возмещении нанесенного ущерба владельцу колесного транспортного средства, основанных на результатах заключения судебного эксперта или заключения экспертного исследования, и в отличие от результатов оценки, содержащихся в отчете оценщика, не подлежат рецензированию. Важное значение придается устранению различий квалификационных требований к определению убытков владельца поврежденного ТС, и проблеме подготовки судебных экспертов.
The article is focused on the assessment of damage caused to the owner of the wheeled transport vehicle as a result of the wrongful acts, transport accidents etc. It is established that the “Methodology for merchandising expertise and assessment of transport vehicles” that is used for price evaluation, is not adjusted to the current economic situation in the country that results in the wrongful determination of the harm incurred. The difference between the economic categories “costs” and “substantial losses” is defined with application of methods of economic analysis and synthesis; the necessity of specification of certain regulations of methodology is substantiated. The comparative analysis of economic categories ‘damage’, ‘material harm’, ‘cost of the material harm’ is carried. The methodology of assessment of material harm is considered, it is based on the costs approach, method of calculation of repair, determination of the market price of the wheeled transport vehicle for the time of the accident. Based on the method of analysis of the constituents of the market price, it is established that such a ‘combined cost’ is not eh market price, but the residual cost or the average cost. It is defied that the methodology for assessment of material damage does not consider the costs of transportation, storage, expertise costs, postal costs, and other expenses such as technical expertise fees etc. The authors outline the problem of gap between the market price of the same wheeled transport vehicle assessed by a valuer and the court expert; such problem arises due to the discrepancies between the methodological principles of the assessment. The issue of discrepancies within the assessment of costs and damages is topical and scientifically novel. The results of the research can be practically applied for substantiation of the discrepancies that arise in case of hearing of the case with the claim for damages that is based on the results of the resolution of the court expert or the court expertise and which is adversely to the valuer`s assessment is admissible without official review. Much attention is given to the elimination of discrepancies of the qualification requirements for the assessment of costs and losses of the owner of the wheeled transport vehicle and the training programmes for the court experts.
