Метою статті є дослідження існуючих підходів щодо формалізації процедури зменшення корисності активів, зокрема основних засобів, та їх подальше поглиблення. Визначено, що запропоновані підходи до формалізації проведення процедури зменшення корисності здебільшого дублюють один одного та не вирішують зазначених проблем (перепон), які стоять на заваді впровадження П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» в практику. Запропоновано авторський підхід щодо організації та методики здійснення процедури зменшення корисності активів. Даний підхід наведено у вигляді структурно-логічної схеми, у якій виокремлено та обґрунтовано основні та пов’язані між собою чотири етапи. Зазначено необхідність доопрацювання та узгодження вітчизняної термінологічної системи бухгалтерського обліку щодо дефінієндуму та дефінієнсу дефініції «балансова (залишкова) вартість», що дозволить дотримуватися вимоги інтернаціональності при побудові термінів та виступить кроком на шляху конвергенції національних та міжнародних стандартів. Обґрунтовано необхідність внесення змін до характеристики рахунка 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» та його доповнення рахунком другого порядку 136 «Втрати від зменшення корисності» з кореспонденцією за кредитом з дебетом рахунка 97 «Інші витрати».
Цель статьи состоит в исследовании существующих подходов к формализации процедуры обесценения активов, в частности основных средств, и их дальнейшее углубление. Установлено, что предложенные подходы к формализации проведения процедуры уменьшения полезности в основном дублируют друг друга и не решают указанных проблем (препятствий), которые мешают внедрению П(С)БУ 28 «Уменьшение полезности активов» в практику. Предложен авторский подход к организации и методике осуществления процедуры обесценения. Данный подход приведен в виде структурно-логической схемы, в которой выделены и обоснованы основные и связанные между собой четыре этапа. Отмечена необходимость доработки и согласования отечественной терминологической системы бухгалтерского учета относительно дефиниендума и дефиниенса дефиниции «балансовая (остаточная) стоимость», что позволит преодолеть определённую несогласованность и соблюсти требование интернациональности при построении терминов, а также выступит продвижением на пути конвергенции национальных и международных стандартов. Обоснована необходимость внесения изменений в характеристику счета 13 «Износ (амортизация) необоротных активов» и его дополнения счетом второго порядка 136 «Потери от уменьшения полезности» с корреспонденцией по кредиту с дебетом счета 97 «Прочие расходы».
The article is concerned with studying existing approaches to formalization of the procedure of depreciation of assets, in particular fixed assets, and their further developing. It is found that the proposed approaches to formalizing the procedure of diminishing utility are largely duplicative and don't solve the problems (obstacles) specified, which prevent implementation the of P(S)A 28 «Diminishing utility of assets» into practice. The author's own approach to organization and methodology of implementing the procedure of devaluation has been proposed. This approach is provided in form of a structurally-logical schema, where the basic and interconnected four stages are allocated and substantiated. The need to refine and harmonize the domestic terminology of accounting concerning definiendum and definiens of the definition of «book (net book) value» has been specified that will make possible to overcome a certain inconsistency and observe the requirement of internationality when building up terms, and will also appear as progress towards convergence of national and international standards. The necessity of amending the feature of the bill 13 «Wear and tear (depreciation) of non-current assets» and its supplementing by the second order bill 136 «Losses from diminishing utility» with correspondence on the loan with the debit of the bill 97 «Other expenses» has been substantiated.
