Репозитарій Одеського нацiонального економічного унiверситету
ISSN: 2310-8347
eONEUIR - Electronic Odesa National Economic University Institutional Repository
Ласкаво просимо до електронного архіву Одеського національного економічного університету - eONEUIR, який призначений для накопичення, зберігання та надання безкоштовного повнотекстового доступу до електронних публікацій наукових праць професорсько-викладацького складу, аспірантів, співробітників університету. Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рецензії наукового керівника.
Викладачі, аспіранти та співробітники університету, які є авторами наукових публікацій та бажають опублікуватися у архіві відкритого доступу, повинні пройти реєстрацію в eONEU та підписати авторський договір.
У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки університету (головний корпус (ауд.212)), або на електронну пошту library@oneu.edu.ua.
Договір з автором, Положення та інша супровідна інформація
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Faculty of Economics and Enterprise Management
- Faculty of Management, Accounting and Information Technology
- Faculty of International Economy
- Faculty of Finance and Banking
Нові надходження
When conflict meets sustainability: challenges for firms in achieving the sdgs amid geopolitical risks in the EU
(Одеський національний економічний університет, 2025) Kuzina, R.; Кузіна, Р.В.
Geopolitical risks (GPR) hinder progress towards the Sustainable Development Goals (SDGs) by causing confiict, instability and global tensions. This article examines firm-level barriers to SDG implementation within the European Union in the context of increasing geopolitical disruption. Using a multidimensional framework, the study identifies barriers to corporate sustainability practices. These include limited resources, fragmented regulation, governance ineficiencies, cultural resistance and weak leadership. Geopolitical confiicts exacerbate these challenges by stabilising supply chains, creating financial volatility, intensifying security risks and environmental degradation. The findings show that while firms recognise the urgency of aligning with SDGs, geopolitical instability creates constraints that undermine long-term planning and innovation. The article argues that achieving sustainability requires robust governance, cross-border harmonisation, resilient supply chains and stronger corporate accountability. This study contributes to understanding how firms can adapt strategies to sustain progress toward the SDGs in uncertain global contexts.
Геополітичні ризики (ГПР) перешкоджають прогресу в досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР), спричиняючи конфлікти, нестабільність та глобальну напруженість. У цій статті розглядаються бар'єри на рівні фірм для реалізації ЦСР у Європейському Союзі в контексті зростаючих геополітичних потрясінь. Використовуючи багатовимірну структуру, дослідження визначає бар'єри для практики корпоративної стійкості. До них належать обмежені ресурси, фрагментоване регулювання, неефективність управління, культурний опір та слабке лідерство. Геополітичні конфлікти посилюють ці проблеми, стабілізуючи ланцюги поставок, створюючи фінансову нестабільність, посилюючи ризики безпеки та погіршення стану навколишнього середовища. Результати дослідження показують, що хоча фірми усвідомлюють терміновість узгодження з ЦСР, геополітична нестабільність створює обмеження, які підривають довгострокове планування та інновації. У статті стверджується, що досягнення стійкості вимагає надійного управління, транскордонної гармонізації, стійких ланцюгів поставок та посилення корпоративної відповідальності. Це дослідження сприяє розумінню того, як фірми можуть адаптувати стратегії для підтримки прогресу в досягненні ЦСР у невизначених глобальних контекстах.
Integrated model for improving the personnel formation system of an organization: managerial, economic and psychological aspects
(Одеський національний економічний університет, 2025) Mishchenko, M.; Міщенко, М.І.
The purpose of the article is to substantiate and develop an integrated model for improving the personnel formation system in organizations, taking into account managerial, economic, and psychological dimensions. In the context of accelerated digital transformation, hybrid employment formats, and global competition for human capital, the study aims to provide a comprehensive approach to sta recruitment, adaptation, professional development, and motivation that ensures organizational resilience and sustainable performance. The research methodology combines a systemic and interdisciplinary approach, which integrates the analysis of recent scientic publications, statistical data from the State Statistics Service of Ukraine and Eurostat, as well as HR analytics, comparative analysis of digital platforms, and synthesis of best practices applied in Ukrainian and European organizations. Quantitative indicators were complemented with qualitative insights from case studies, which enabled the formation of a multi-level framework that unites strategic planning, digital technologies, and psychological well-being programs. The study proposes six interrelated directions within the integrated model of personnel formation: Strategic planning and segmentation of labor needs through HR analytics; Digital platforms for automated recruitment, testing, and onboarding; Flexible models of training and development that account for individual trajectories; Monitoring systems of mental health and employee support programs; Transparent and fair mechanisms of evaluation and reward based on economic performance indicators; Employee involvement in change management through corporate communications and trust-based culture; The obtained results demonstrate that the implementation of such a comprehensive model enhances eciency of personnel management, reduces sta turnover, increases motivation, and strengthens organizational adaptability to external challenges. Unlike traditional HR approaches that usually emphasize either technological or managerial aspects, the proposed model ensures the integration of managerial, psychological, and economic dimensions into a single digital HR platform. This makes it possible to align personnel management practices with the priorities of e-governance and sustainable development strategies, while also incorporating insights from European experience. The developed model can be used in both public administration and corporate sectors as a framework for modernizing HR policies. Its application allows for the creation of adaptive recruitment, training, and reward systems that not only improve labor productivity but also ensure the psychological resilience and professional growth of employees. The 昀椀ndings may serve as a basis for designing national strategies aimed at advancing the digital transformation of human resource management in Ukraine, as well as a practical guide for organizational leaders seeking to harmonize economic eciency with social and psychological well-being of sta.
Стаття спрямована на обґрунтування та розробку інтегрованої моделі удосконалення системи формування персоналу організації з урахуванням управлінських, економічних та психологічних чинників. Враховуючи сучасні виклики цифровізації та глобальної конкуренції за людські ресурси, дослідження ставить за мету створення комплексного підходу до підбору, адаптації, розвитку та мотивації персоналу. У дослідженні застосовано системний іміждисциплінарний підхід, що поєднує аналіз сучасних наукових публікацій, статистичні дані Державної служби статистики України та Євростату, а також методи HR-аналітики, порівняльного аналізу й узагальнення практик українських та європейських організацій. Сформовано шість ключових напрямів інтегрованої моделі: стратегічне планування та сегментація потреб із використанням HR-аналітики; цифрові платформи для автоматизованого відбору, тестування й онбордингу; гнучкі моделі навчання та розвитку з урахуванням індивідуальних траєкторій; системи моніторингу ментального здоров’я; прозорі механізми оцінки й винагород на основі економічних показників; корпоративні комунікації та культура довіри. Доведено, що комплексна реалізація цих напрямів сприяє підвищенню ефективності управління персоналом, зменшенню плинності кадрів та зміцненню психологічної стійкості працівників. Запропонована модель може стати основою для модернізації HR-політики як у публічному секторі, так і в бізнес-середовищі. Вона забезпечує поєднання економічних результатів і соціально-психологічного добробуту працівників, що є необхідною умовою стійкого розвитку організацій. Одержані результати можуть бути використані керівниками для впровадження сучасних HR-практик, орієнтованих на довгострокову ефективність та адаптивність до зовнішніх викликів.
Інтеграція безпекоорієнтованого менеджменту в систему управління закладом вищої освіти в умовах воєнних викликів: стратегічний та культурний виміри
(Одеський національний економічний університет, 2025) Шимановська-Діанич, Л. М.; Лозова, О.В.; Коломієць, Б.С.; Shymanovska-Dianych, L.; Lozova, O.; Kolomiiets, B.
У статті обґрунтовано концепцію безпекоорієнтованого менеджменту як системного підходу до управління закладом вищої освіти в умовах війни та післявоєнного відновлення. Метою дослідження є розроблення та теоретичне обґрунтування моделі інтеграції безпекоорієнтованого менеджменту в систему управління закладом вищої освіти з урахуванням стратегічного та культурного вимірів в умовах воєнних викликів. Методи дослідження включають контент аналіз стратегічних документів українських ЗВО, порівняльний аналіз зарубіжного досвіду (Ізраїль, США, ЄС), експертне опитування, кейс-стаді та елементи системного моделювання. На основі проведеного аналізу виявлено п’ять ключових вимірів управління безпекою: фізичний, психологічний, інформаційний, організаційний та культурний. Дослідження свідчить про фрагментарність наявних підходів до безпеки в освіті та потребу в інтеграції безпеки як стратегічної та ціннісної категорії у систему управління цією сферою. У відповідь на виявлені прогалини запропоновано модель 3R+S, яка включає компоненти: Risk Governance, Resilience Design, Response Readiness, Safety Culture (управління ризиками, проєктування стійкості, готовність до реагування та культура безпеки). На прикладі Полтавського університету економіки і торгівлі показано практичну реалізацію окремих елементів моделі, що підтверджує її застосовність в умовах обмежених ресурсів. У статті сформульовано рекомендації щодо системного впровадження безпекоорієнтованого менеджменту у ЗВО, зокрема через формування внутрішніх політик, інституціалізацію психологічної підтримки та розвиток культури безпеки як невід’ємної частини академічного середовища.
The article substantiates the concept of security-oriented management as a systemic approach to the governance of higher education institutions under conditions of war and post-crisis recovery. The aim of the study is to develop and theoretically justify a model for integrating security-oriented management into the institutional governance system of higher education, with a focus on strategic and cultural dimensions in the context of wartime challenges. The research methodology combines content analysis of strategic documents from Ukrainian universities, comparative analysis of international practices (Israel, USA, EU), expert interviews, and a case study approach. Five key dimensions of security governance are identi昀椀ed: physical, psychological, informational, organizational, and cultural. The 昀椀ndings reveal the fragmentation and reactive nature of existing approaches, underscoring the need to embed safety as both a strategic priority and a value-based principle within institutional culture. In response, the author proposes the 3R+S model, comprising four interrelated components: Risk Governance, Resilience Design, Response Readiness, and Safety Culture. This model o昀昀ers a holistic framework for anticipating risks, fostering institutional adaptability, ensuring operational preparedness, and cultivating a shared culture of safety. The case of Poltava University of Economics and Trade illustrates the practical implementation of selected model elements, con昀椀rming its feasibility even under resource constraints. The article concludes with recommendations for the systemic integration of security-oriented management in higher education institutions, including the development of internal policies, institutionalization of psychological support services, and the promotion of safety culture as an essential component of the academic environment.
Стратегічні орієнтири формування інтегрованого інвестиційного клімату
(Одеський національний економічний університет, 2025) Яхимець, Ю.М.; Yakhymets, Yu.
Мета дослідження полягає у визначенні стратегічних орієнтирів формування інтегрованого інвестиційного клімату, здатного забезпечити збалансований розвиток національної економіки. Методика дослідження ґрунтується на системному та діалектичному підходах, використанні методів аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. У результаті дослідження обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних заходів державної інвестиційної політики до комплексної моделі інтегрованої системи управління інвестиційними процесами, що поєднує економічні, фінансові, інституційні, соціокультурні та технологічні чинники. Практична значущість результатів полягає у можливості використання запропонованих стратегічних орієнтирів для удосконалення державної інвестиційної політики та підвищення інвестиційної привабливості країни.
The purpose of the study is to outline strategic guidelines for the formation of an integrated investment climate capable of ensuring not only the growth of investment volumes, but also their e昀昀ective use for the modernization of the national economy and strengthening its competitiveness in the context of globalization and security challenges. The research methodology is based on a comprehensive approach that combines the analysis of economic, 昀椀nancial, institutional, socio-cultural and technological factors of the investment environment, the use of strategic planning methods, modeling and comparative analysis of international experience. This made it possible to identify key risks, barriers and opportunities for the development of Ukraine's investment policy. The results of the study re昀氀ect the need to transition from fragmented state policy measures to the creation of an integrated system for managing investment processes. Strategic priorities are formulated according to the political-institutional, 昀椀nancial-economic, production-resource, innovation-technological, transport-logistics and socio-cultural components. The need for harmonization of national and global interests, strengthening the transparency and predictability of state policy, and creating modern 昀椀nancial instruments and platforms for attracting capital is substantiated. It is proven that the activation of investment activity should be based on a qualitative increase in investments aimed at supporting innovation-oriented sectors, modernization of production, and development of energy-e昀케cient and resource-saving technologies. The practical signi昀椀cance of the results lies in the formation of theoretical and methodological foundations for the development of a new investment strategy of Ukraine, which can be used by state authorities, regional management structures, and business when determining development priorities. The proposed strategic guidelines will contribute to the restoration of the economy in the post-war period, attracting international investment resources, strengthening investor con昀椀dence, and integrating Ukraine into the global 昀椀nancial and economic space.
Крос-секторальна взаємодія між державою, бізнесом та громадянським суспільством у моделі соціоекономіки
(Одеський національний економічний університет, 2025) Жук, Н.О.; Zhuk, N.
У статті обґрунтовано інтегральний підхід до оцінювання крос-секторальної взаємодії між державою, бізнесом і громадянським суспільством як ключового інструменту моделі соціоекономіки, орієнтованої на досягнення Цілей сталого розвитку в Україні. Метою дослідження є розроблення системи кількісних індикаторів та побудова композитного Індексу крос-секторальної взаємодії (ІКСВ), що дозволяє вимірювати рівень синергії між секторами в умовах нестабільності, цифровізації та фрагментованості інституційного середовища. Методологічну основу дослідження становить метод аналізу ієрархій (AHP), що дозволив визначити ваги семи стандартизованих субіндексів: інституційної спроможності, економічної ефективності, соціального капіталу і довіри, цифрової взаємодії, міжнародної координації, впливу на соціальні результати та екологічної сталості. Результати показали значення ІКСВ на рівні 0,554, що свідчить про помірний рівень крос-секторальної взаємодії в Україні.
The article aims to substantiate a system of indicators for assessing cross-sectoral interaction between the state, business, and civil society within the socio-economic model as a tool for achieving sustainable development goals in Ukraine. It is noted that the potential of socioeconomy is realized precisely through the institutionalization of stable formats of cross-sectoral interaction, which serves not only as a tool for implementing socioeconomy but also as its institutional foundation and a condition for e昀昀ective functioning in the unstable, fragmented, and digitized environment of the BANI world. The research is grounded on the analytical hierarchy process (AHP) and the construction of a composite Cross-Sectoral Interaction Index (CSII), which includes seven standardized sub-indices: institutional capacity, economic e昀케ciency of interaction, social capital and trust, digital integration, international coordination, impact on social outcomes, and ecological sustainability. Each sub-index is calculated using normalized statistical indicators for Ukraine in 2024, based on national and international databases. The calculated value of the integral CSII for Ukraine is 0.554, indicating a moderate level of synergy among sectors. The highest sub-indices were recorded for international coordination (0.845) and digital interaction (0.831), re昀氀ecting strong alignment with global recovery frameworks and e-government reforms. The lowest score (0.32) was noted for economic e昀케ciency due to weak implementation of public-private partnership mechanisms. The practical signi昀椀cance of the results lies in the proposed methodology for monitoring the dynamics of socio-economic transformation and stakeholder engagement in reconstruction policies. The article presents policy recommendations for institutional strengthening of Public-Private Partnership, 昀椀scal incentives for social investment, transparency enhancement through public platforms, and inclusion of social indicators in partnership agreements. The CSII is proposed as a strategic planning tool to evaluate and enhance cross-sectoral cooperation in Ukraine and similar post-crisis contexts.