Репозитарій Одеського нацiонального економічного унiверситету
ISSN: 2310-8347
eONEUIR - Electronic Odesa National Economic University Institutional Repository
Ласкаво просимо до електронного архіву Одеського національного економічного університету - eONEUIR, який призначений для накопичення, зберігання та надання безкоштовного повнотекстового доступу до електронних публікацій наукових праць професорсько-викладацького складу, аспірантів, співробітників університету. Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рецензії наукового керівника.
Викладачі, аспіранти та співробітники університету, які є авторами наукових публікацій та бажають опублікуватися у архіві відкритого доступу, повинні пройти реєстрацію в eONEU та підписати авторський договір.
У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки університету (головний корпус (ауд.212)), або на електронну пошту library@oneu.edu.ua.
Договір з автором, Положення та інша супровідна інформація
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Faculty of Economics and Enterprise Management
- Faculty of Management, Accounting and Information Technology
- Faculty of International Economy
- Faculty of Finance and Banking
Нові надходження
Вплив факторів бою на психологічне здоров’я військовослужбовців у російсько-українській війні
(Одеський національний економічний університет, 2025) Федоренко, Ю.А.; Стасюк, В.В.; Fedorenko, Yu.; Stasuk, V.
У статті представлено поглиблений аналіз впливу психотравмувальних чинників бойового середовища на психологічне здоров’я українських військовослужбовців в умовах повномасштабної російсько-української війни. Обґрунтовано, що сучасний характер бойових дій, який вирізняється високою інтенсивністю, тривалістю та технологічністю, створює безпрецедентне навантаження на морально-психологічну стійкість особового складу. На основі аналізу наукових джерел та «Стандарту індивідуальної психологічної підготовки військовослужбовців ЗСУ» доведено, що бойовий стрес є універсальним та неминучим феноменом для кожного учасника бойових дій. У роботі запропоновано детальну класифікацію бойових стресорів, які поділено на дві ключові групи. Перша група специфічних стресорів містить фактори прямої загрози життю та здоров’ю: участь у боєзіткненнях, артилерійські обстріли, спостереження за загибеллю побратимів, отримання поранень та контузій, а також травматичний досвід полону й тортур. Наголошено, що ці чинники здатні викликати гострі стресові реакції та в довгостроковій перспективі призводити до розвитку посттравматичного стресового розладу. Друга група неспецифічних стресорів охоплює фактори, що мають кумулятивний, виснажливий ефект: тривала психоемоційна напруга, хронічне недосипання, фізичне виснаження, соціальна ізоляція, розлука з рідними, міжособистісні конфлікти та втрата довіри до командування. Ці чинники поступово підривають психологічні ресурси та можуть призводити до емоційного вигорання, депресивних станів і тривожних розладів. У статті детально розглянуто прояви бойового стресу на трьох рівнях: фізіологічному (порушення сну, вегетативні розлади), психологічному (тривожність, апатія, емоційна нестабільність) та поведінковому (агресивність, соціальна замкненість). Підкреслено, що ступінь впливу стресогенних факторів є індивідуальним і залежить від особистісних рис (зокрема, акцентуації характеру), рівня психологічної підготовленості та наявності захисних факторів, як-от висока мотивація, соціальна підтримка та згуртованість підрозділу. Робота узагальнює, що ефективне протистояння наслідкам бойового стресу вимагає впровадження комплексної системи психологічної підтримки, що містить підготовку, оперативне втручання та довготривалу реабілітацію, що є стратегічним завданням для збереження боєздатності нації.
The article presents an in-depth analysis of the impact of psychotraumatic factors of the combat environment on the psychological health of Ukrainian military personnel in the context of the full-scale Russian-Ukrainian war. It is argued that the modern nature of combat operations, which is characterised by high intensity, duration and technological sophistication, places an unprecedented strain on the moral and psychological resilience of personnel. Based on an analysis of scientific sources and the ‘Standard for Individual Psychological Training of Armed Forces Personnel,’ it is proven that combat stress is a universal and inevitable phenomenon for every participant in combat operations. The paper proposes a detailed classification of combat stressors, which are divided into two key groups. The first group of specific stressors includes factors that pose a direct threat to life and health: participation in combat, artillery shelling, witnessing the death of comrades, receiving wounds and concussions, as well as the traumatic experience of captivity and torture. It is emphasised that these factors can cause acute stress reactions and, in the long term, lead to the development of post-traumatic stress disorder (PTSD). The second group of non-specific stressors includes factors that have a cumulative, debilitating effect: prolonged psychological stress, chronic sleep deprivation, physical exhaustion, social isolation, separation from loved ones, interpersonal conflicts, and loss of trust in leadership. These factors gradually undermine psychological resources and can lead to emotional burnout, depression, and anxiety disorders.
Нейропсихологічні вправи для корекції графомоторних навичок і просторових уявлень дітей молодшого шкільного віку
(Одеський національний економічний університет, 2025) Турубарова, А.В.; Кіріллова, А.О.; Turubarova, A.; Kirillova, A.
Статтю присвячено аналізу особливостей формування графомоторних навичок і просторових уявлень у дітей молодшого шкільного віку в контексті корекційної роботи. Графомоторні навички визначено як сукупність координованих рухів руки, що містять зорово-моторну координацію, точність окоміру та контроль сили натиску, а просторові уявлення – як здатність сприймати й маніпулювати просторовими образами, що є основою для письма. У статті виокремлено три етапи формування графічної навички, підкреслюючи важливість пропедевтичної підготовки для уникнення порушень у розвитку. Аналітичний етап пов’язаний із засвоєнням окремих елементів письмової дії та усвідомленням її змісту. Синтетичний – характеризується об’єднанням окремих елементів дії в цілісний моторний акт. Етап автоматизації полягає в завершенні формування графічної навички як автоматизованої дії, що виконується без потреби в усвідомленому поелементному контролі. Розвиток просторових уявлень пов’язаний із графомоторними навичками на нейрофізіологічному, когнітивному та функціональному рівні, оскільки письмо й малювання вимагають координації між зорово-просторовим сприйманням і рухами руки. Запропоновано систему нейропсихологічних вправ, включно із завданнями на дрібну моторику (малювання фігур, штрихування), зорово-просторову орієнтацію (копіювання візерунків, пазли), серіацію рухів і міжаналізаторні зв’язки, які сприяють нейропластичності мозку та формуванню нейронних зв’язків між тім’яними й моторними зонами. Наголошено, що недостатній розвиток просторових уявлень може призводити до помилок у письмі, як-от дзеркальне письмо чи порушення пропорцій, тоді як графомоторні вправи уточнюють просторове сприймання через сенсомоторний зворотний зв’язок. Наголошується на взаємозв’язку просторових уявлень і графомоторних навичок, що є важливим для успішного виконання навчальних завдань (письмо, малювання, геометрія).
The article is devoted to the analysis of the specific features of graphomotor skills and spatial representations development in early school-age children within the context of remedial work. Graphomotor skills are defined as a set of coordinated hand movements that involve visuomotor coordination, accuracy of visual estimation, and pressure control, whereas spatial representations are understood as the ability to perceive and manipulate spatial images, which serve as the basis for writing. The article identifies three stages in the development of graphic skills, emphasizing the importance of preparatory training to prevent developmental disorders. The analytical stage is associated with the acquisition of separate components of the writing process and the awareness of its content. The synthetic stage is characterized by the integration of individual components into a coherent motor act. The automation stage consists in the completion of graphic skill formation as an automated action performed without the need for conscious step-by-step control. The development of spatial representations is closely interconnected with graphomotor skills at neurophysiological, cognitive, and functional levels, since both writing and drawing require coordination between visuospatial perception and hand movements. A system of neuropsychological exercises is proposed, including tasks for fine motor skills (drawing figures, hatching), visuospatial orientation (pattern copying, puzzles), movement serialization, and cross-modal integration, all of which contribute to brain neuroplasticity and the establishment of neural connections between parietal and motor regions. It is emphasized that insufficient development of spatial representations may result in writing errors, such as mirror writing or distortion of proportions, while graphomotor exercises refine spatial perception through sensorimotor feedback. The interrelation between spatial representations and graphomotor skills is highlighted as crucial for the successful performance of educational tasks, including writing, drawing, and geometry.
Використання технік арттерапії як засіб психосоціального відновлення емоційних станів членів родин військовослужбовців
(Одеський національний економічний університет, 2025) Стеценко, А.І.; Струпова, І.Г.; Stetsenko, A.; Strupova, I.
У статті досліджується проблема психоемоційного стану членів родин військовослужбовців у контексті тривалого соціального напруження, спричиненого воєнними подіями. Проведено теоретичний аналіз основних психологічних підходів до вивчення емоційних станів особистості в умовах хронічного стресу, психотравм та емоційної нестабільності. Окреслено специфіку переживань, характерних для родин військовослужбовців, як-от підвищена тривожність, емоційне виснаження, гіпервідповідальність, пригніченість і труднощі в адаптації. Особливу увагу приділено чинникам, що впливають на психоемоційне реагування в родинному середовищі: тривалому очікуванню, страху за життя близької людини, зміні життєвих ролей, високому рівню невизначеності та соціальній ізоляції. Підкреслюється необхідність раннього виявлення деструктивних емоційних проявів і запровадження психопрофілактичних та психокорекційних заходів. Арттерапія представлена як ресурсний напрям інтегративної психологічної допомоги, що гарантує безпечне середовище для емоційного вираження, символічного опрацювання травматичного досвіду та поступового емоційного відновлення. Розглянуто можливості використання таких технік, як ізотерапія, музикотерапія, драматерапія, танцювально-рухова терапія, колаж, артщоденник, з метою стабілізації емоційного фону, зниження внутрішньої напруги та підтримки саморегуляції. У межах статті здійснено первинне емпіричне дослідження з метою виявлення особливостей емоційного стану членів родин військовослужбовців. За результатами діагностики зафіксовано типові емоційні прояви: високий рівень тривожності, емоційне виснаження, порушення сну, часті коливання настрою. На основі отриманих даних запропоновано методичні рекомендації щодо впровадження арттерапевтичних практик у психологічну роботу з цією категорією осіб з урахуванням принципів етапності, індивідуального підходу та емоційної безпеки.
This article explores the issue of the psycho-emotional state of military families in the context of prolonged social tension caused by ongoing military events. A theoretical analysis of key psychological approaches to studying emotional states under chronic stress, psychological trauma, and emotional instability is presented. The specific emotional experiences typical for military families are outlined, including heightened anxiety, emotional exhaustion, hyper-responsibility, depressive reactions, and difficulties in adaptation. Particular attention is paid to the factors influencing psycho-emotional responses within the family environment, such as prolonged anticipation, fear for the life of a loved one, changes in life roles, high levels of uncertainty, and social isolation. The necessity of early detection of destructive emotional manifestations and the implementation of psychoprophylactic and psychocorrective interventions is emphasized. Art therapy is presented as a resource-oriented approach within integrative psychological support that provides a safe space for emotional expression, symbolic processing of traumatic experiences, and gradual emotional recovery. The article examines the potential of art therapy techniques such as visual art therapy, music therapy, drama therapy, dance/movement therapy, collage-making, and art journaling in stabilizing emotional states, reducing internal tension, and enhancing self-regulation. The article also presents a preliminary empirical study aimed at identifying the emotional characteristics of family members of military personnel. The diagnostic findings revealed common emotional symptoms, including high levels of anxiety, emotional exhaustion, sleep disturbances, and mood fluctuations. Based on the collected data, methodological recommendations were developed for the application of art therapy practices in psychological work with this population, taking into account the principles of stage-by-stage intervention, individualized approaches, and emotional safety.
Оптимізм як чинник ментального здоров’я дітей та підлітків
(Одеський національний економічний університет, 2025) Степура, Є.В.; Stepura, Ye.
У статті розглядається зв’язок оптимізму з різними аспектами ментального здоров’я дітей і підлітків. Наголошується, що діти і підлітки є вразливими групами населення, тому проблема збереження ментального здоров’я представників цих вікових груп є дуже актуальною. Вказується, що оптимізм є особистісним фактором, який здатний протистояти негативним психологічним чинникам навколишнього середовища. Визначено, що оптимізм потенційно може покращити відносини дітей і підлітків з однолітками, хоча тут треба враховувати гендерні відмінності, а також необхідні додаткові емпіричні дослідження. Також оптимізм може протидіяти розвитку в дітей стресу, який пов’язаний із навчанням. Крім того, оптимізм може бути одним із чинників психологічного благополуччя підлітків, які часто зазнають дискримінації. Вказується на певну роль оптимізму в зменшенні симптомів посттравматичного стресового розладу в молодших підлітків. Позитивні переконання, які входять у структуру оптимізму як його складники, пов’язані з посттравматичним зростанням у цій віковій категорії. Оптимізм може бути корисним у ситуаціях, коли хвороба загрожує життю дітей та створює значний дискомфорт для їх функціонування, як фактор, що допомагає справлятися із цими негативними життєвими обставинами. Крім того, розвиток оптимізму в дітей і підлітків може сприяти зниженню в них суїцидальних думок. Вказується, що, будучи фактором протидії тривозі й депресії, оптимізм не завжди виконує цю роль відносно дітей. Можна припустити, що оптимізм знижує рівень депресії та тривоги в дітей тільки за наявності якихось інших факторів. Наголошується, що оптимізм, сформований у дитячому та підлітковому віці, може позитивно впливати на майбутнє доросле життя людини: підвищувати задоволеність життям та соціальну інтеграцію в дорослих, а також запобігати розвитку в них депресії.
The paper deals with the relation of optimism with various aspects of children’s and teenagers’ mental health. It is underlined that children and teenagers belong to vulnerable groups of population, so the problem of maintaining mental health of these groups’ representatives is of high importance. It is pointed out that optimism is a personality factor which is capable to counteract environmental negative psychological impact. It is determined that optimism can improve relations of children and teenagers with their peers, though it is necessary to take into account gender differences and additional investigations are also needed. Optimism can also counteract the development of children’s academic stress. Moreover, optimism can be a factor of psychological well-being of teenagers, who often suffer from discrimination. A certain role of optimism in reducing of post-traumatic stress disorder of younger teenagers is indicated. Positive convictions, being constituents of optimism structure, are related to post-traumatic growth in the age group. When some illness endangers children’s lives, creating significant discomfort for their functioning, optimism can be useful as a factor that helps to overcome these negative life conditions. Moreover, the development of children’s and teenagers’ optimism can contribute to the decrease of their suicidal thoughts. It is stated that as a factor which counteracts anxiety and depression optimism does not always perform this role in the case of children. It can be assumed that optimism reduces the level of children’s depression and anxiety only when it is combined with some other factors. It is specified that optimism, if it has been formed in childhood or during adolescence, has a positive impact on the future adult life of a person: it increases life satisfaction and social integration of adults and prevents the development of depression.
Теоретична модель дослідження психологічного добробуту військових капеланів та стратегій його забезпечення в умовах війни
(Одеський національний економічний університет, 2025) Сірко, В.З.; Sirko, V.
Актуальність дослідження зумовлена створенням капеланської служби в силових структурах України та залученням капеланів до виконання службових обов’язків з надання духовно-психологічної допомоги військовослужбовцям ЗСУ в умовах впливу на їх психологічний добробут деструктивних чинників війни. Водночас бракує наукових досліджень та практичних розробок із забезпечення їх психологічного добробуту в цих умовах. Метою статті є розробка теоретичної моделі дослідження психологічного добробуту (далі – ПД) капеланів, яка б ураховувала деструктивні та конструктивні чинники впливу на їх ПД в умовах війни та стратегії його забезпечення. У статті проаналізовано й систематизовано основні результати вітчизняних та зарубіжних досліджень ПД особистості в умовах мирного часу й війни. На основі аналізу цих результатів розроблено теоретичну модель дослідження, центральним компонентом якої визначено ПД капеланів згідно зі шкалами К. Ріфф. До моделі внесено комплексні деструктивні та конструктивні чинники впливу на нього. Серед деструктивних чинників виокремлено: симптоми травмівних стресових станів (далі – СТСС), професійне вигорання, моральну шкоду. Серед конструктивних чинників зазначено: резильєнтність, ресурсне стресодолання й позитивне релігійне долання. Особливу увагу в теоретичній моделі приділено стратегіям забезпечення ПД в умовах війни, розроблено їх класифікацію та систематизацію з погляду безпосереднього й опосередкованого впливу на ПД капеланів. Також згідно із загальними психологічними вимірами особистості виокремлено індивідуально-психологічні та соціально-психологічні стратегії, а за способом духовно-психологічного забезпечення ПД – світські та релігійні, які розглянуті в роботі у їх взаємодії. Розроблена теоретична модель дасть змогу комплексно дослідити ПД капеланів, урахувати деструктивні та позитивні чинники впливу на нього і стратегії його забезпечення в умовах війни.
The relevance of the study is determined by the establishment of the chaplaincy service in the security sector of Ukraine and the involvement of chaplains in performing official duties of providing spiritual and psychological assistance to servicemen of the Armed Forces of Ukraine under the influence of war-related destructive factors on their psychological well-being. At the same time, there is a lack of scientific research and practical developments aimed at ensuring their psychological well-being in these conditions. The purpose of the article is to develop a theoretical model for studying the psychological well-being (PWB) of chaplains, which would take into account both destructive and constructive factors influencing their PWB in wartime conditions, as well as strategies for its maintenance. The article analyzes and systematizes the main findings of domestic and foreign studies of PWB in conditions of peace and war. Based on this analysis, a theoretical research model has been developed, the central component of which is the PWB of chaplains according to C. Ryff’s scales. The model incorporates a set of destructive and constructive influencing factors. Among the destructive factors, the following are distinguished: symptoms of traumatic stress states (TSSS), professional burnout, and moral injury. The constructive factors include resilience, resourceoriented coping, and positive religious coping. Particular attention in the theoretical model is paid to strategies for ensuring PWB in wartime conditions. Their classification and systematization have been developed from the perspective of direct and indirect influence on chaplains’ PWB. In addition, in accordance with the general psychological dimensions of personality, individualpsychological and socio-psychological strategies are distinguished, and in terms of the mode of spiritual-psychological support – secular and religious ones, which are considered in their interaction. Conclusions. The developed theoretical model makes it possible to comprehensively study the PWB of chaplains, taking into account destructive and positive influencing factors, as well as strategies for its maintenance in wartime conditions.