Репозитарій Одеського нацiонального економічного унiверситету
ISSN: 2310-8347
eONEUIR - Electronic Odesa National Economic University Institutional Repository
Ласкаво просимо до електронного архіву Одеського національного економічного університету - eONEUIR, який призначений для накопичення, зберігання та надання безкоштовного повнотекстового доступу до електронних публікацій наукових праць професорсько-викладацького складу, аспірантів, співробітників університету. Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рецензії наукового керівника.
Викладачі, аспіранти та співробітники університету, які є авторами наукових публікацій та бажають опублікуватися у архіві відкритого доступу, повинні пройти реєстрацію в eONEU та підписати авторський договір.
У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки університету (головний корпус (ауд.212)), або на електронну пошту library@oneu.edu.ua.
Договір з автором, Положення та інша супровідна інформація
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Faculty of Economics and Enterprise Management
- Faculty of Management, Accounting and Information Technology
- Faculty of International Economy
- Faculty of Finance and Banking
Нові надходження
Нова парадигма лідерства в умовах цифровізації
(КПІ ім. І. Сікорського, 2026) Сорока, О.В.; Soroka, A.
Розглянуто формування нової парадигми лідерства в умовах цифровізації бізнес-процесів і переходу до дистанційної організації праці. Обґрунтовано актуальність електронного лідерства як сучасної моделі управління, що поєднує використання інформаційно-комунікаційних технологій із традиційними методами взаємодії. Визначено, що ефективність електронного лідерства залежить від здатності керівника адаптуватися до цифрового середовища, забезпечувати комунікацію, підтримувати командну взаємодію та управляти організаційними змінами.Проаналізовано основні компетентності електронного лідера, серед яких: комунікативні навички, соціальна взаємодія, формування віртуальних команд, розвиток довіри, управління змінами та технологічна компетентність. Установлено, що ці компетентності можна об’єднати у дві групи: соціально-комунікативні та соціально-технологічні.Зроблено висновок, що нова парадигма електронного лідерства є важливим чинником стратегічної стійкості організацій, підвищення їх адаптивності та ефективності в умовах цифрової трансформації, дистанційної роботи та глобальних викликів.
This paper examines the emergence of a new leadership paradigm in the context of the digitalization of business processes and the transition to remote work arrangements. It demonstrates the relevance of digital leadership as a modern management model that combines the use of information and communication technologies with traditional methods of interaction. It is determined that the effectiveness of e-leadership depends on a leader’s ability to adapt to the digital environment, facilitate communication, foster team collaboration, and manage organizational change. The key competencies of an e-leader are analyzed, including: communication skills, social interaction, building virtual teams, fostering trust, change management, and technological competence. It has been established that these competencies can be grouped into two categories: social-communicative and social-technological. It is concluded that the new paradigm of digital leadership is a key factor in the strategic resilience of organizations, enhancing their adaptability and effectiveness in the context of digital transformation, remote work, and global challenges.
Франчайзинг в умовах цифрової трансформації економіки
(КНЕУ, 2026) Єсіна, О.Г.; Yesina, O.
Досліджено роль франчайзингу як дієвого інструменту масштабування бізнесу в умовах стрімкої цифровізації економіки.Проаналізовано роль цифрових технологій – CRM, ERP, систем управління ланцюгами постачань, Big Data та ШІ – у забезпеченні стандартизації бізнес-процесів, моніторингу діяльності франчайзі в режимі реального часу та оптимізації маркетингових стратегій. Визначено ризики цифровізації для франчайзингових мереж.
The role of franchising as an effective tool for scaling businesses in the context of rapid economic digitalization is explored. The role of digital technologies, such as CRM, ERP, supply chain management systems, big data, and artificial intelligence, in ensuring the standardization of business processes, real-time monitoring of franchisee activities, and optimization of marketing strategies is analyzed. The risks of digitalization for franchise networks are identified.
Лізинг як інструмент фінансування діяльності малих та середніх підприємств
(ПДАУ, 2026) Єсіна, О.Г.; Yesina, O.
Досліджено роль лізингу як ефективного інструменту фінансування діяльності малих та середніх підприємств (МСП) в умовах обмеженого доступу до кредитних ресурсів. Проаналізовано переваги лізингу порівняно з банківським кредитуванням, зокрема податкові переваги, гнучкість графіків платежів та спрощену процедуру отримання фінансування. Окреслено основні бар'єри розвитку лізингового ринку в Україні.
The role of leasing as an effective tool for financing the activities of small and medium-sized enterprises (SMEs) under conditions of limited access to credit resources has been investigated. The advantages of leasing compared to bank lending, in particular tax benefits, flexibility of payment schedules, and a simplified financing procedure, have been analyzed. The main barriers to the development of the leasing market in Ukraine have been outlined."
Психологічні особливості прояву стресу в студентському віці
(2026) Ковальська, Н.А.; Філіна, Д.В.; Kovalska, N.; Filina, D.
У статті проаналізовано психологічні особливості прояву стресу в студентському віці та специфіку використання копінг-стратегій у сучасних соціально-освітніх умовах. Стрес розглядається як багатовимірний феномен, що охоплює емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти й формується під впливом як зовнішніх (навчальне навантаження, соціальні виклики, фінансова нестабільність), так і внутрішніх (особистісні характеристики, самооцінка, мотивація) чинників. Теоретичну основу дослідження становлять класичні концепції стресу та копінгу, а також сучасні наукові розробки, що дозволяють інтерпретувати копінг-поведінку як ключовий механізм психологічної адаптації студентської молоді.
Метою статті є теоретичне узагальнення підходів до вивчення стресу та емпіричне дослідження особливостей копінг-стратегій і рівня суб’єктивного стресу у студентів. У дослідженні взяли участь 30 здобувачів вищої освіти Одеського національного економічного університету віком від 18 до 21 років. Для діагностики використано стандартизовані методики Brief COPE та PSS-10, що дозволяють визначити домінуючі способи подолання стресу та рівень його переживання. Результати дослідження показали, що у студентському середовищі переважають адаптивні копінг-стратегії, зокрема прийняття, гумор, позитивне переосмислення та планування, які сприяють ефективній саморегуляції та зниженню психоемоційної напруги. Помірно вираженими є емоційні реакції, такі як вираження почуттів і самозвинувачення, тоді як неадаптивні стратегії (уникання, заперечення) використовуються рідше. Встановлено, що рівень суб’єктивного стресу у більшості студентів є помірним, що свідчить про збереження адаптаційного потенціалу, однак виявлено групу ризику з підвищеними показниками напруження.
Отримані результати підтверджують взаємозв’язок між характером копінг-стратегій та рівнем стресу: використання конструктивних способів подолання пов’язане зі зниженням психоемоційного напруження, тоді як неадаптивні стратегії підвищують ризик дезадаптації.
The article analyzes the psychological features of stress manifestation in student age and the specifics of coping strategies use under contemporary socio-educational conditions. Stress is considered as a multidimensional phenomenon encompassing emotional, cognitive, and behavioral components and formed under the influence of both external factors (academic workload, social challenges, financial instability) and internal factors (personal characteristics, self-esteem, motivation). The theoretical framework of the study is based on classical concepts of stress and coping, as well as modern scientific approaches that allow coping behavior to be interpreted as a key mechanism of psychological adaptation in student youth.
The aim of the article is to provide a theoretical generalization of approaches to the study of stress and to conduct an empirical investigation of coping strategies and the level of perceived stress among students. The study involved 30 students aged 18–21 from Odesa National Economic University. Standardized instruments, namely the Brief COPE and PSS-10, were used to assess dominant coping strategies and the level of perceived stress.The results of the study indicate that adaptive coping strategies prevail among students, particularly acceptance, humor, positive reframing, and planning, which contribute to effective self-regulation and a reduction in psycho-emotional tension. Moderately expressed are emotional responses such as expression of feelings and self-blame, whereas maladaptive strategies (avoidance, denial) are used less frequently. It has been established that the level of perceived stress among most students is moderate, indicating the preservation of adaptive potential; however, a risk group with elevated stress levels has been identified.
The findings confirm the relationship between the nature of coping strategies and stress levels: the use of constructive coping is associated with lower psycho-emotional tension, whereas maladaptive strategies increase the risk of maladjustment.
Психологічні наслідки колективної травми у студентського середовища
(2026) Асєєва, Ю.О.; Узікова, О.С.; Asieieva, Y.; Uzikova, O.
У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження психологічних наслідків колективної травми у студентському середовищі в умовах тривалої соціальної нестабільності. Актуальність роботи зумовлена зростанням масштабів колективної травматизації, спричиненої воєнними, політичними та соціально-економічними кризами, що істотно впливають на психоемоційний стан молоді та її адаптаційні можливості. Особливу увагу зосереджено на студентській молоді як соціальній групі підвищеного психологічного ризику, для якої період юності поєднується з кризами ідентичності, професійного самовизначення та формування життєвих перспектив.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричний аналіз психологічних наслідків колективної травми у студентського середовища, зокрема їх проявів у психоемоційному стані, рівні соціальної фрустрованості та адаптаційних ресурсах. У дослідженні використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема опитувальник SCL-90-R, методику діагностики соціальної фрустрованості В. В. Бойка та багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ). Статистична обробка даних здійснювалася із застосуванням кореляційного аналізу за коефіцієнтом Пірсона. Вибірку склали 72 студенти закладів вищої освіти України віком 18–24 роки.
Отримані результати засвідчили наявність стійкої системи статистично значущих взаємозв’язків між показниками тривожності, депресії, соматизації, соціальної фрустрованості, адаптивності та загального психічного дистресу. Виявлено, що психоемоційні порушення у студентів мають інтегрований характер і взаємно підсилюються в умовах колективної травматизації, тоді як адаптивність виступає ключовим ресурсним чинником, здатним знижувати рівень дистресу. Зроблено висновок про необхідність комплексних, травмоінформованих програм психологічної підтримки студентської молоді, спрямованих не лише на зменшення симптомів, а й на розвиток адаптаційних ресурсів і психологічної резилієнтності.
The aim of the study is to provide a theoretical substantiation and empirical analysis of the psychological consequences of collective trauma in the student environment, specifically their manifestations in the psycho-emotional state, level of social frustration, and adaptive resources. The research employed a комплекс of theoretical and empirical methods, including the Symptom Checklist-90-Revised (SCL-90-R), Boyko’s Social Frustration Diagnostic Method, and the Multilevel Personality Questionnaire “Adaptability” (MLO-AM). Statistical data processing was conducted using Pearson’s correlation analysis. The study sample consisted of 72 students aged 18–24 enrolled in higher education institutions in Ukraine.
The obtained results revealed a stable system of statistically significant interrelationships among anxiety, depression, somatization, social frustration, adaptability, and overall psychological distress. It was established that psycho-emotional disturbances in students have an integrated and mutually reinforcing character under conditions of collective traumatization, whereas adaptability functions as a key psychological resource capable of reducing distress levels. The findings substantiate the necessity of comprehensive, trauma-informed psychological support programs for student youth, aimed not only at symptom reduction but also at strengthening adaptive resources and psychological resilience.