Репозитарій Одеського нацiонального економічного унiверситету
ISSN: 2310-8347
eONEUIR - Electronic Odesa National Economic University Institutional Repository
Ласкаво просимо до електронного архіву Одеського національного економічного університету - eONEUIR, який призначений для накопичення, зберігання та надання безкоштовного повнотекстового доступу до електронних публікацій наукових праць професорсько-викладацького складу, аспірантів, співробітників університету. Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рецензії наукового керівника.
Викладачі, аспіранти та співробітники університету, які є авторами наукових публікацій та бажають опублікуватися у архіві відкритого доступу, повинні пройти реєстрацію в eONEU та підписати авторський договір.
У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки університету (головний корпус (ауд.212)), або на електронну пошту library@oneu.edu.ua.
Договір з автором, Положення та інша супровідна інформація
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Faculty of Economics and Enterprise Management
- Faculty of Management, Accounting and Information Technology
- Faculty of International Economy
- Faculty of Finance and Banking
Нові надходження
Підходи до проведення аудиту кредитних операцій в умовах трансформації банківського бізнесу
(Одеський національний економічний університет, 2026) Сергєєва, О.С.; Раков, А.Г.; Serhieieva, O.; Rakov, A.
У статті досліджено підходи до аудиту кредитних операцій банків в умовах трансформації банківського бізнесу, що відбуваються під впливом цифровізації, глобалізації та посилення регуляторних вимог. Мета дослідження полягає у формуванні підходів до організації аудиту кредитних операцій банків в умовах трансформації банківського бізнесу на основі врахування наявних наукових підходів, вітчизняних та міжнародних стандартів та інтеграції принципів ESG, поєднуючи функції контролю і стратегічного управління ризиками. У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, порівняльний та розрахунково-аналітичний підходи. У статті обґрунтовано роль внутрішнього й зовнішнього аудиту у забезпеченні прозорості кредитних процесів, управлінні ризиками та формуванні
стійкої бізнес-моделі банку. За результатами дослідження визначено, що якісне проведення аудиту сприятиме підвищенню ефективності кредитних операцій, зниженню ризиків та забезпеченню фінансової стабільності банківських установ у сучасному операційному середовищі.
In the contemporary environment, the audit of credit operations serves not only as a mechanism for verifying compliance with regulatory requirements but also as an instrument of risk management and process optimization. It enables the timely identification of problematic aspects of the credit portfolio, ensures transparency of financial flows, and contributes to the formation
of a sustainable business model for the bank. Thus, the organization of credit operations audit during the transformation of the banking business acquires strategic importance, as it combines the functions of control, consulting, and support for the innovative development of financial institutions. The purpose of the study is to develop approaches to the organization of credit operations audit in banks under conditions of banking business transformation, based on the consideration of domestic and international standards and the integration of ESG principles, combining the functions of control and strategic risk management. The study employs methods of analysis, synthesis, generalization, comparative and computational-analytical approaches. The organization of credit operations audit in the current conditions of banking business transformation acquires strategic importance, as it integrates the functions of control, risk management, and support for innovative development. Internal and external audit ensure transparency of credit activities, timely identification of non-performing assets, and enhancement of banks’ financial resilience. A crucial aspect is the integration of international standards and ESG principles, which enables the formation of a more responsible and effective credit system. The practical results of the study may be utilized by regulators (the National Bank of Ukraine, the Entrepreneurship Development Fund) to improve mechanisms of monitoring the targeted use of credit resources, particularly under martial law and the expansion of state programs supporting business.
Інтеграція банківських екосистем і цифрових митних платформ у процесах транснаціональної фінансової взаємодії
(Одеський національний економічний університет, 2026) Колодізєв, О.М.; Береговий, В.О.; Kolodiziev, O.; Berehovyi, V.
Мета статті полягає у дослідженні особливостей вибору ефективних моделей інтеграції банківських екосистем з цифровими митними платформами та обґрунтуванні регуляторних механізмів гармонізації цифрових фінансових сервісів у транснаціональному середовищі. Розкрито особливості взаємодії фінансових установ та митних органів у контексті цифрової трансформації, зокрема вплив міжнародних стандартів WCO, FATF та ISO 20022 на
забезпечення інтероперабельності та безпеки даних. Досліджено регуляторні підходи ЄС, США та України до цифрових фінансових послуг, визначено їх ключові відмінності та спеціальні особливості. Обґрунтовано роль банківських екосистем у оптимізації транскордонних операцій, підвищенні прозорості та зниженні операційних ризиків. Під час проведення дослідження використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, графічний, а також застосовано системний підхід. Результати дослідження демонструють, що інтеграція фінансових і митних цифрових платформ є важливим чинником підвищення ефективності міжнародної торгівлі та розвитку цифрової економіки. Додатково окреслено перспективи формування єдиного цифрового простору для фінансових і митних сервісів, що сприятиме подальшій гармонізації регуляторних вимог між юрисдикціями. Практична значимість дослідження підтверджується можливістю впровадження таких інтегрованих рішень у системі фінансових відносин, що створює підґрунтя для підвищення конкурентоспроможності національних економік у глобальному цифровому середовищі.
The purpose of the article is to identify effective models for integrating banking and customs platforms based on a comprehensive analysis of regulatory challenges and the formulation of practical recommendations for harmonizing digital financial services in a transnational environment. The study emphasizes that the rapid digitalization of international trade processes requires a new level of coordination between financial institutions and customs authorities, as traditional mechanisms of data exchange and control are no longer sufficient to ensure transparency, security, and operational efficiency. The features of the interaction between financial institutions and customs authorities in the context of digital transformation are revealed in detail, with particular attention to the impact of international standards such as WCO data model, FATF recommendations, and ISO 20022 messaging formats. These standards play a crucial role in ensuring interoperability, unifying data structures, and strengthening cybersecurity measures across jurisdictions. Their implementation contributes to the creation of a trusted digital environment where financial transactions and customs procedures can be synchronized in real time. The article examines the regulatory approaches of the EU, the USA, and Ukraine to digital financial services, identifying their key differences, institutional priorities, and specific mechanisms
for supervising digital platforms. The comparative analysis demonstrates that while the EU focuses on harmonization and unified regulatory frameworks, the USA prioritizes technological innovation and market-driven solutions, whereas Ukraine is actively aligning its legislation with international standards to enhance cross-border cooperation and attract global partners. The role of modern banking ecosystems in optimizing cross-border operations is substantiated through the analysis of their ability to automate compliance procedures, reduce operational risks, and increase transparency in international supply chains. Integrated digitalplatforms enable faster verification of financial data, more accurate risk assessment, and improved monitoring of trade flows, which ultimately strengthens the resilience of financial systems. The scientific research applies methods of analysis, synthesis, generalization, graphical interpretation, and a systematic approach, allowing for a holistic understanding of the processes under study. The results demonstrate that the integration of financial and customs digital platforms is a key factor in increasing the efficiency of international trade and accelerating the development of the global digital economy. Additionally, the article outlines the prospects for forming a unified digital space for financial and customs services, which will contribute to deeper harmonization of regulatory requirements between jurisdictions and support the creation of seamless digital corridors for trade. The practical significance of the study is confirmed by the potential for implementing integrated digital solutions in financial relations, creating a foundation for enhancing the competitiveness of national economies in an increasingly interconnected global digital environment.
Трансформація механізмів координації політик національного банку України в умовах діджиталізації фінансового сектору
(Одеський національний економічний університет, 2026) Коваленко, В.В.; Kovalenko, V.
У статті досліджено трансформацію механізмів координації монетарної та пруденційної політик НБУ в умовах діджиталізації. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації регулятора до викликів цифрової економіки та впровадження е-гривні. Метою дослідження є розробка концепції гібридної координації політик для забезпечення фінансової стабільності. У роботі використано методи системного аналізу та алгоритмічного моделювання. Результатом дослідження є розробка моделі «Smart-Liquidity Algorithm», що базується на використанні смарт контрактів для запобігання відтоку ліквідності. Наукова новизна дослідження полягає у математичній формалізації індексу системного ризику для автоматизації регуляторних дій. Практична значимість дослідження підтверджується
можливістю впровадження SupTech-інструментів у діяльність НБУ. Подальші розвідки стосуватимуться транскордонних аспектів використання цифрової валюти центрального банку (CBDC).
The relevance of the study is driven by the global transformation of the financial landscape due to digitalization and the necessity for the National Bank of Ukraine (NBU) to synchronize its monetary and prudential policies within the upcoming e-hryvnia ecosystem. The purpose of the article is to substantiate theoretical frameworks and develop practical tools for coordinating central bank policies in a digital economy to ensure financial stability. Methods include systemic analysis of global CBDC projects, mathematical modeling of liquidity risks, and algorithmic design of smart contracts. The study proposes a “Hybrid Coordination Model” where technological resilience (cybersecurity) is integrated into the monetary transmission mechanism. A key result is
the development of the "Smart-Liquidity Algorithm" for e-hryvnia, featuring a built-in "circuit breaker" to prevent instantaneous liquidity outflows (digital bank runs) from the banking sector. For the first time, a mathematical model for a Systemic Risk Index ($I_{SR}$) based on real-time SupTech data has been formalized to automate the activation of programmable liquidity limits.
This shifts the NBU's role from reactive administration to predictive algorithmic management. The proposed recommendations, including the creation of a Digital Resilience Monitoring Center and "Supervision as a Service" (SaaS) models through API interfaces, provide a roadmap for the NBU's strategic development. These tools minimize time lags in decision-making and enhance
the efficiency of interest rate policies. Future research will focus on evaluating the impact of programmable CBDC features on the profitability of commercial banks and the interoperability of e-hryvnia within the cross-border mCBDC infrastructure during Ukraine’s integration into the EU Digital Single Market.
Митна політика як інструмент зміцнення фіскальної безпеки
(Одеський національний економічний університет, 2026) Дубовик, О.Ю.; Dubovyk, O.
Метою статті є дослідження основних напрямів реалізації митної політики України для визначення потенційних ресурсів зміцнення доходної бази країни. Методика дослідження включає застосування комплексного підходу, що базується на поєднанні загальнонаукових та спеціальних методів економічного аналізу, а саме: методів системного та порівняльного аналізу, економіко-статистичного методу, методу абстрактно-логічного узагальнення та
графічного методу. Проаналізовано роль митних платежів у формуванні доходів бюджету. Розглянуто стан, ключові аспекти і тенденції розвитку митної політики в Україні. Досліджено питання цифровізації митних процесів, боротьби з контрабандою, запровадження антикорупційних заходів, оптимізації митно-тарифної політики, впровадження ефективної системи управління ризиками. Доведено, що подальше реформування митної політики відповідно до європейських стандартів та вимог економічної безпеки є необхідною передумовою для зміцнення фіскальної стійкості України.
Customs policy is one of the key instruments of the state for the formation of the revenue part of the budget, protection of the national market and ensuring economic security. It is an important anti-crisis tool in periods of economic instability. Customs revenues are one of the most important sources of budget replenishment, especially in countries undergoing economic transformations. The predominance of customs payments over revenues to the consolidated budget of such main budget-forming taxes as personal income tax, corporate income tax, VAT on domestic goods demonstrates the critical dependence of the Ukrainian budget on trade activity and the efficiency of the customs administration. State revenue areas are increasingly concentrated on the customs sector, which makes the policy of foreign trade management and prevention of non-transparent operations key elements of the fiscal strategy. Assessment of the effectiveness of customs policy conducted by the state should be based on both macroeconomic revenues and control indicators (detection of violations, seizure of goods, disclosure of tax evasion schemes, etc.). The implementation of an effective customs risk management system increases budget revenues by focusing control on high-risk operations and accelerating the clearance of goods in low-risk areas. The article examines the issues of digitalization of customs processes, combating smuggling, introducing anti-corruption measures, and optimizing customs and tariff policy. In the context
of Ukraine's integration into the European Union, the key issue is bringing customs procedures into line with EU standards, increasing transparency, and applying modern risk management systems. Further reform of customs policy in accordance with the requirements of economic security is a necessary prerequisite for strengthening Ukraine's fiscal sustainability. The research
methodology includes the use of a comprehensive approach based on a combination of general scientific and special methods of economic analysis, namely: methods of systemic and comparative analysis, economic and statistical method, method of abstract logical generalization and graphical method.
Фінансовий контролінг як інструмент забезпечення стратегічної стійкоcті підприємства в умовах невизначеності
(Одеський національний економічний університет, 2026) Чернишова, Л.В.; Chernyshova, L.
У сучасних умовах глобальної турбулентності та високої волатильності ринків традиційні моделі фінансового управління втрачають ефективність. Потреба у трансформації фінансового контролінгу з ретроспективного інструменту контролю у динамічну систему забезпечення стратегічної стійкості стає критичною для виживання підприємств. Обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка універсальної моделі фінансового контролінгу як інтелектуального інструменту забезпечення життєздатності та адаптивності підприємства в умовах екстремальної невизначеності. Дослідження базується на синтезі теорії контролінгу, концепції стратегічного менеджменту та методів предиктивної аналітики. Розроблено універсальну модель фінансового контролінгу, що базується на трирівневій
ієрархії реагування на загрози: абсорбція, адаптація та трансформація. Запропоновано методику кількісної оцінки стійкості через впровадження коефіцієнту стратегічної адаптивності, який враховує обсяг мобільного капіталу та швидкість реакції системи. Обґрунтовано роль штучного інтелекту у функціонуванні системи «раннього попередження» для ідентифікації «слабких сигналів» у неструктурованих масивах даних. Впровадження запропонованої моделі дозволяє підприємствам скоротити часовий лаг реакції на кризи та забезпечити збереження цільових параметрів вартості
бізнесу в умовах невизначеності.
Under the conditions of global turbulence and high market volatility, traditional financial management models are losing their effectiveness. The transformation of financial controlling from a retrospective control tool into a dynamic system for ensuring strategic resilience is becoming critical for enterprise survival. The purpose of the article is to substantiate theoretical and methodological principles and develop a universal model of financial controlling as an intellectual tool for ensuring the viability and adaptability of an enterprise in the face of extreme uncertainty. The study is based on a synthesis of controlling theory, strategic management concepts, and predictive analytics. Scenario modeling, mathematical formalization of adaptability indicators, and a systematic approach to management architecture were used. A universal model of financial controlling has been developed, based on a three-level hierarchy of response to threats: absorption (liquidity protection), adaptation (flexible resource maneuvering), and transformation (strategic renewal of the business model). A methodology for quantitative assessment of resilience is proposed through the introduction of the Strategic Adaptability Coefficient (Ksa), which considers the volume of mobile capital and system response speed. The role of artificial intelligence in the “early warning system” for identifying “weak signals” in unstructured data sets is substantiated. For the first time, the concept of a layered architecture of resilience controlling has been formalized, allowing for the differentiation of management tools depending on the depth of external shocks and the integration of cognitive technologies
into financial decision-making. Implementation of the proposed model allows enterprises to reduce the time lag in crisis response and ensure the preservation of target business value parameters under conditions of uncertainty.