Репозитарій Одеського нацiонального економічного унiверситету
ISSN: 2310-8347
eONEUIR - Electronic Odesa National Economic University Institutional Repository
Ласкаво просимо до електронного архіву Одеського національного економічного університету - eONEUIR, який призначений для накопичення, зберігання та надання безкоштовного повнотекстового доступу до електронних публікацій наукових праць професорсько-викладацького складу, аспірантів, співробітників університету. Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рецензії наукового керівника.
Викладачі, аспіранти та співробітники університету, які є авторами наукових публікацій та бажають опублікуватися у архіві відкритого доступу, повинні пройти реєстрацію в eONEU та підписати авторський договір.
У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки університету (головний корпус (ауд.212)), або на електронну пошту library@oneu.edu.ua.
Договір з автором, Положення та інша супровідна інформація
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Faculty of Economics and Enterprise Management
- Faculty of Management, Accounting and Information Technology
- Faculty of International Economy
- Faculty of Finance and Banking
Нові надходження
Інноваційні підходи до використання краєзнавчих ресурсів у розробці та просуванні туристичних подорожей
(Одеський національний економічний університет, 2025) Япринець, Т.С.; Рудич, А.І.; Yaprynets, T.; Rudyсh, A.
У статті висвітлено роль краєзнавчих ресурсів як стратегічної основи формування конкурентоспроможного туристичного продукту та обґрунтовано підходи до їх інтеграції у практику туристичного проєктування. Метою дослідження є теоретичне й методичне обґрунтування інноваційних підходів до використання таких ресурсів у розробці та просуванні туристичних подорожей. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному аналізі наукових джерел, узагальненні сучасних практик у сфері туризму та застосуванні елементів порівняльного й системного підходів. У результаті доведено, що поєднання історико-культурних, природних і нематеріальних локальних ресурсів із сучасними інструментами просування – зокрема цифровим маркетингом, сторітелінгом, гейміфікацією та інфлюенсер маркетингом – забезпечує створення унікального туристичного досвіду та формує сталий позитивний імідж дестинацій. Практична значущість дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо системної інвентаризації локальних активів, активного залучення громад, розвитку цифрових платформ і тематизації маршрутів. Запропоновані підходи дають змогу проєктувати туристичні продукти нового покоління, орієнтовані на збереження культурної ідентичності та забезпечення сталого розвитку регіонів.
The article elucidates the role of place-based resources as a strategic foundation for developing a competitive and sustainable tourism product and substantiates conceptual and practical approaches to integrating local historical, cultural, natural, and intangible assets into tourism project design. The purpose of the study is to substantiate and systematize innovative approaches to the use of local history resources in the development and promotion of tourist travel, with the aim of creating a competitive, authentic, and audience-oriented tourism product. The relevance of the research is driven by the growing global demand for authentic, emotionally engaging, and culturally meaningful visitor experiences, alongside the need to strengthen the identity and attractiveness of regional destinations in an increasingly standardized market. Methodologically, the study relies on an interdisciplinary analysis of academic sources, a synthesis of contemporary tourism practices, and the application of comparative and systems approaches. Particular attention is devoted to the interpretation and thematization of regional heritage, as well as to innovative communication tools – digital marketing, visual storytelling, gamification, augmented reality, and influencer marketing – that expand the visibility of local destinations, deepen emotional engagement, and support the creation of personalized experiences aligned with the expectations of modern travelers. The findings demonstrate that a strategic combination of place-based resources and contemporary promotional technologies provides a robust platform for designing next-generation tourism products that yield market advantages while contributing to the preservation of cultural identity and the socio-economic revitalization of regions. The practical value of the study lies in recommendations for the systematic inventory and evaluation of local tourism assets, the active involvement of communities in destination governance and co-creation, the deployment of digital platforms for discovery and trip planning, and the alignment of tourism planning with educational and cultural policy frameworks. Implementing these recommendations enables a holistic and ethically responsible approach to tourism development that integrates cultural preservation with regional sustainability, mitigates the risks of over-standardization and overtourism, and ensures that the benefits of visitor flows are distributed fairly among local stakeholders.
Напрями актуалізації програмних заходів розвитку сфери туризму Болградської міської територіальної громади
(Одеський національний економічний університет, 2025) Нездоймінов, С.Г.; Шинкаренко, Л.В.; Шинкаренко, В.М.; Nezdoyminov, S.; Shynkarenko, L.; Shinkarenko, V.
У статті розглядаються шляхи реалізації програмних заходів розвитку сфери туризму Болградської міської територіальної громади Одеської області в умовах повоєнної відбудови. Метою статті є дослідження ресурсного потенціалу щодо активізації діяльності туристичного сектору місцевої економіки та визначення пріоритетних напрямів актуалізації Програми розвитку туризму до 2026 року. Для дослідження туристично-рекреаційного потенціалу та джерел наповнення місцевого бюджету застосовано методи територіального та статистичного аналізу, синтезу, узагальнення. За результатами проведеного дослідження встановлено, що є невирішені проблеми бюджетного фінансування місцевої сфери туризму та формування інтегрованого туристичного продукту. Запропоновано напрями актуалізації програмних заходів територіального розвитку туризму.
The article considers ways to implement program measures for the development of the tourism sector of the Bolgrad urban territorial community of the Odessa region in the conditions of post-war reconstruction. The purpose of the article is to study the resource potential of the community in terms of activating the activities of the tourism sector of the local economy and determining priority areas for updating the Tourism Development Program in the community. To determine the tourism potential and sources of local budget funding, methods of territorial and statistical analysis, synthesis, and generalization were used. The implementation of the measures of the updated State Strategy for Regional Development for 2021-2027 provides for overcoming the consequences of the full-scale military aggression of the Russian Federation, ensuring Ukraine's European integration obligations, and also determines key development priorities: restoring and improving the provision of basic public services, integrating displaced persons, and supporting the development of the economic and social sphere of communities. In the south of the Odessa region, certain natural, recreational, and socio-economic prerequisites for the development of the tourism potential of territorial communities have been formed. The conducted research shows that a network of hospitality establishments and tourist attractions is developing in the Bolgrad local community, in particular along the route "The Road of Wine and Taste of Ukrainian Bessarabia". An important step was the introduction by specialists of the Bolgrad City Council's information and tourism centre in September 2024 of the digital application "Traveling through Bolgrad Region". Based on the conducted research on resources, it was established that the community has unresolved problems of budget financing of areas of tourism development. Directions for updating program activities for tourism development in the conditions of post-war recovery are proposed.
Організаційно-економічні умови інтеграції штучного інтелекту в систему управління підприємством
(2026) Трикуліч, П.П.; Trykulich, P.
У статті обґрунтовано, що інтеграція штучного інтелекту в управління підприємством є організаційно-економічною трансформацією, а не модернізацією інформаційних технологій. На відміну від автоматизації, що прискорює наперед визначені операції, застосування штучного інтелектупередбачає часткове делегування алгоритмам аналізу, прогнозування та підготовки альтернатив управлінських рішень, що змінює ролі, відповідальність та інформаційні потоки. Це означає перехід від інструментального використання окремих рішень до формування керованої системи прийняття рішень із чіткими правилами контролю та участі людини. У таких умовах ключовим стає забезпечення узгодженості між цілями бізнесу, якістю даних, технологічною надійністю та організаційною відповідальністю за наслідки застосування моделей. Проблематика зумовлена розривом між поширенням практик використання штучного інтелекту та обмеженим ефектом на рівні підприємства, а також посиленням вимог до прозорості, безпеки й підзвітності моделей в циклі. Систематизовано зовнішні нормативно-правові та інституційні умови інтеграції з урахуванням підходів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та України. Визначено внутрішні передумови масштабування: корпоративне управління та дотримання вимог, керування змінами і запобігання неформалізованому застосуванню, готовність даних, технологічна спроможність забезпечувати розроблення, розгортання, моніторинг і контрольоване оновлення моделей, розвиток компетентностей персоналу та управління ризиками помилкових рекомендацій і витоків даних. Запропоновано авторську модель організаційно-економічної готовності, що інтегрує стратегічну, економічну, організаційну, технологічну готовність, правово-етичне середовище та екосистемний контур. Для практичного застосування подано матрицю зрілості з п’ятьма рівнями та фази переходу віддіагностики і стратегування до пілотування, масштабування й оптимізації на основі метрик та зворотнього зв’язку. Оцінювання готовності здійснюється через анкетування, нормування і зважування показників, що дозволяє виявлятикритичні розриви, визначати пріоритети рішень та інвестицій і підвищувати відтворюваність ефекту.
The article substantiates that integrating artificial intelligence into enterprise management constitutes an organizational and economic transformation rather than a modernization of information technologies. Unlike automation, which accelerates pre-defined operations, the use of artificial intelligence involves partially delegating analysis, forecasting, and the preparation of alternative managerial decisions to algorithms, thereby reshaping roles, responsibilities, and information flows. This implies a shift from the instrumental use of isolated solutions to building a governed decision-making system with clear rules of control and human involvement. In such conditions, ensuring alignment between business objectives, data quality, technological reliability, and organizational accountability for the outcomes of model use becomes crucial. The problem is driven by the gap between the widespread adoption of artificial intelligence practices and the limited effects at the enterprise level, as well as by rising requirements for transparency, security, and accountability of models throughout their lifecycle. The paper systematizes the external legal, regulatory, and institutional conditions for integration, taking into account the approaches of the European Union, the United States of America, and Ukraine. It identifies internal prerequisites for scaling: corporate governance and compliance, change management and prevention of informal use, data readiness, technological capability to ensure model development, deployment, monitoring, and controlled updates workforce competency development, and risk management related to erroneous recommendations and data leakage. An original model of organizational and economic readiness is proposed, integrating strategic, economic, organizational, technological, legal and ethical, and ecosystem dimensions. For practical application, a five-level maturity matrix is presented, along with transition phases from diagnosis and strategizing to piloting, scaling, and optimization based on metrics and feedback. Readiness assessment is conducted through structured surveys, normalization, and weighting of indicators, enabling the identification of critical gaps, prioritization of decisions and investments, and improved reproducibility of outcomes.
Сучасні міждисциплінарно-інноваційні підходи до розвитку особистості: науковий дайджест
(Одеський національний економічний університет, 2026) Асєєва, Ю.О.; Бабчук, М.І.; Бабчук, О.Г.; Безродна, В.І.; Возний, Д.В.; Ганган, Ю.С.; Гейна, О.В.; Ковальська, Н.А.; Орленко, І.М.; Романченко, А.П.; Пундєв, В.В.; Чусова, О.М.; Шрагіна, Л.І.; Щербина, Н.Ф.; Бойко, Н.І.; Волинчук, Т.І.; Жук, А.М.; Корженко, В.О.; Asieieva, Yu.; Babchuk, M.; Babchuk, О.; Bezrodna, V.; Voznyi D.; Hanhan, Y.; Geyna, O.; Kovalska, N.; Orlenko, I.; Pundev, V.; Romanchenko, A.; Chusova, O.; Shragina, L.; Sherbyna, N.; Boyko, N.; Volynchuk T.; Zhuk, A.; Korzhenko, V.
Науковий дайджест представляє добірку наукових досліджень викладачів кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки Одеського національного університету. Основна мета наукових праць – дослідження сучасних аспектів мультидисциплінарного підходу до розвитку особистості, а саме відслідковування теоретико-методологічних основ та сучасних міждисциплінарно-інноваційних педагогічних методів розвитку особистості з урахуванням мовних компонентів у процесі розвитку та професійного становлення особистості.
Рекомендовано для студентів, аспірантів, молодих вчених та фахівців, що цікавляться теоретичними й прикладними проблемами психології, педагогіки та філології.
The Scientific Digest presents a selection of scientific research by teachers of the Department of Language and Psychological and Pedagogical Training of Odesa National University. The main purpose of scientific works is the study of modern aspects of the multidisciplinary approach to personality development, namely the monitoring of theoretical and methodological foundations and modern interdisciplinary and innovative pedagogical methods of personality development, taking into account language components in the process of development and professional formation of the personality.
Recommended for students, postgraduates, young scientists and specialists interested in theoretical and applied problems of psychology, pedagogy and philology.
Соціальна підтримка та копінг-ресурси в регуляції тривожності молоді
(Одеський національний економічний університет, 2025) Асєєва, Ю.О.; Ковальська, Н.А.; Нікіфорова, П.П.; Asieieva, Yu.; Kovalska, N.; Nikiforova, P.
Повномасштабна війна та запровадження воєнного стану в Україні зумовили тривале психосоціальне напруження й актуалізували проблему збереження психічного здоров’я молоді, яка проживає на території держави та функціонує в умовах хронічної невизначеності, загроз безпеці й порушення звичних соціальних зв’язків. Метою статті є дослідження ролі соціальної підтримки та копінг-ресурсів у регуляції тривожності молоді в умовах воєнного стану в Україні. Емпіричне дослідження здійснено на вибірці 68 осіб віком 18–24 роки. Використано Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS), Багатовимірну шкалу сприйманої соціальної підтримки (MSPSS) та тест BASIC Ph. Статистичну обробку проведено методами описової статистики та кореляційного аналізу (r-Пірсона). Виявлено значущий позитивний зв’язок між тривожністю та депресивними проявами (r=0,62; p≤0,01), що відображає інтегрований характер психоемоційного дистресу в молодому віці. Показники сприйманої соціальної підтримки мають стійкі негативні кореляції з тривожністю (загальна підтримка: r=–0,48; p≤0,01) і депресивними проявами (r=–0,50; p≤0,01); найвираженіший зв’язок для тривожності встановлено з підтримкою з боку друзів (r=–0,45; p≤0,01), що підкреслює значущість горизонтальних соціальних контактів у молодіжному середовищі. Афективний канал копінгу позитивно пов’язаний із тривожністю (r=0,44; p≤0,01), тоді як соціальний канал демонструє негативні зв’язки з тривожністю (r=–0,36; p≤0,01) і депресією (r=–0,40; p≤0,01) та позитивно корелює із загальною соціальною підтримкою (r=0,35; p≤0,01). Отримані результати підтверджують системну взаємодію соціальних ресурсів і копінг-механізмів у регуляції тривожності молоді та обґрунтовують доцільність комплексних профілактичних і корекційних програм, спрямованих на посилення підтримувальних соціальних мереж і розвиток адаптивних стратегій подолання стресу в умовах воєнного стану.
The full-scale war and the introduction of martial law in Ukraine have generated prolonged psychosocial strain and intensified concerns regarding the preservation of mental health among young people residing in the country and functioning under conditions of chronic uncertainty, security threats, and disruption of habitual social ties. The purpose of this article is to examine the role of social support and coping resources in the regulation of anxiety among youth under martial law in Ukraine. The empirical study was conducted on a sample of 68 participants aged 18–24 years. The Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS), and the BASIC Ph coping resources test were employed. Statistical analysis included descriptive statistics and Pearson’s correlation analysis. A significant positive association was found between anxiety and depressive symptoms (r = 0.62, p ≤ 0.01), indicating the integrated nature of psychoemotional distress in youth. Indicators of perceived social support demonstrated stable negative correlations with anxiety (overall support: r = −0.48, p ≤ 0.01) and depressive symptoms (r = −0.50, p ≤ 0.01). The strongest association with anxiety was observed for support from friends (r = −0.45, p ≤ 0.01), underscoring the importance of horizontal social relationships in the youth environment. The affective coping channel was positively associated with anxiety (r = 0.44, p ≤ 0.01), whereas the social coping channel showed negative correlations with anxiety (r = −0.36, p ≤ 0.01) and depression (r = −0.40, p ≤ 0.01) and a positive correlation with overall perceived social support (r = 0.35, p ≤ 0.01). The findings confirm the systemic interaction between social resources and coping mechanisms in the regulation of anxiety among youth and substantiate the need for comprehensive preventive and corrective interventions aimed at strengthening supportive social networks and developing adaptive stress-coping strategies under conditions of martial law.