Репозитарій Одеського нацiонального економічного унiверситету
ISSN: 2310-8347
eONEUIR - Electronic Odesa National Economic University Institutional Repository
Ласкаво просимо до електронного архіву Одеського національного економічного університету - eONEUIR, який призначений для накопичення, зберігання та надання безкоштовного повнотекстового доступу до електронних публікацій наукових праць професорсько-викладацького складу, аспірантів, співробітників університету. Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рецензії наукового керівника.
Викладачі, аспіранти та співробітники університету, які є авторами наукових публікацій та бажають опублікуватися у архіві відкритого доступу, повинні пройти реєстрацію в eONEU та підписати авторський договір.
У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки університету (головний корпус (ауд.212)), або на електронну пошту library@oneu.edu.ua.
Договір з автором, Положення та інша супровідна інформація
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Faculty of Economics and Enterprise Management
- Faculty of Management, Accounting and Information Technology
- Faculty of International Economy
- Faculty of Finance and Banking
Нові надходження
Тривале безробіття як психосоціальний феномен
(Одеський національний економічний університет, 2025) Чекай, Ю.С.; Чусова, О.М.; Chekai, Y.; Chusova, O.
У статті розглядається тривале безробіття як складний психосоціальний феномен, що поєднує економічні, соціальні та психологічні аспекти дезадаптації особистості. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння довготривалого безробіття як стресогенного чинника, що впливає на мотиваційну сферу, самооцінку, самоефективність, соціальну активність і професійну ідентичність людини. Визначено основні психологічні прояви тривалого безробіття, зокрема тривожність, депресивні та астенічні стани, втрату життєвих орієнтирів, формування вивченої безпорадності та психосоціальної дезадаптації. Висвітлено роль адаптаційного потенціалу, соціальної підтримки та мотиваційних ресурсів у подоланні наслідків тривалої незайнятості. Обґрунтовано, що тривале безробіття призводить до звуження соціальних зв’язків, руйнування професійної ідентичності, зниження конкурентоспроможності особистості та поглиблення екзистенційної кризи. Встановлено, що довготривала втрата роботи виступає не лише економічною проблемою, а й чинником хронічного психоемоційного виснаження та соціальної дезінтеграції.
The article considers long-term unemployment as a complex psychosocial phenomenon that combines economic, social and psychological aspects of personality maladjustment. Modern scientific approaches to understanding long-term unemployment as a stress-producing factor that affects the motivational sphere, self-esteem, self-efficacy, social activity and professional identity of a person are analyzed. The main psychological manifestations of long-term unemployment are identified, in particular anxiety, depressive and asthenic states, loss of life orientations, formation of learned helplessness and psychosocial maladjustment. The role of adaptive potential, social support and motivational resources in overcoming the consequences of long-term unemployment is highlighted. It is substantiated that long-term unemployment leads to a narrowing of social ties, destruction of professional identity, reduction of the competitiveness of the individual and deepening of the existential crisis. It has been established that long-term job loss is not only an economic problem, but also a factor in chronic psycho-emotional exhaustion and social disintegration.
Емоційний інтелект як психологічний ресурс професійної самореалізації фахівців культурно-мистецької сфери
(Одеський національний економічний університет, 2025) Трусова, Т.Б.; Чусова, О.М.; Trusova, T.; Chusova, O.
У статті розглядається емоційний інтелект як ключовий психологічний ресурс професійної самореалізації фахівців культурно-мистецької сфери. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до розуміння емоційного інтелекту як інтегративної системи когнітивних, емоційних і соціально-поведінкових компонентів, що забезпечують здатність особистості усвідомлювати, інтерпретувати та регулювати емоційні стани. Визначено специфіку професійної діяльності працівників культури і мистецтва, яка характеризується високим рівнем емоційної залученості, творчої активності та інтенсивної міжособистісної взаємодії, що зумовлює особливу значущість емоційної компетентності. Обґрунтовано, що емоційний інтелект виступає важливим чинником підтримки професійної ефективності, розвитку креативності, формування комунікативної гнучкості та збереження психологічного благополуччя в умовах соціальної нестабільності, цифровізації та зростання емоційного навантаження. Встановлено, що високий рівень емоційного інтелекту сприяє розвитку самоефективності, підвищенню задоволеності професійною діяльністю, зміцненню внутрішньої мотивації та реалізації творчого потенціалу особистості. Доведено, що емоційний інтелект є не лише особистісною характеристикою, а й професійно значущою компетентністю, яка забезпечує адаптацію до змін, стійкість до стресу та здатність до самореалізації у творчих професіях.
The article considers emotional intelligence as a key psychological resource for professional self-realization of specialists in the cultural and artistic sphere. Modern theoretical approaches to understanding emotional intelligence as an integrative system of cognitive, emotional and socio-behavioral components that ensure the ability of an individual to realize, interpret and regulate emotional states are analyzed. The specifics of the professional activity of cultural and artistic workers are determined, which is characterized by a high level of emotional involvement, creative activity and intensive interpersonal interaction, which determines the special significance of emotional competence. It is substantiated that emotional intelligence is an important factor in supporting professional efficiency, developing creativity, forming communicative flexibility and maintaining psychological well-being in conditions of social instability, digitalization and increasing emotional stress. It is established that a high level of emotional intelligence contributes to the development of self-efficacy, increasing satisfaction with professional activities, strengthening internal motivation and realizing the creative potential of the individual. It has been proven that emotional intelligence is not only a personal characteristic, but also a professionally significant competence that ensures adaptation to change, resistance to stress, and the ability to self-actualize in creative professions.
Емоційна стійкість жінки як чинник гармонізації сімейних стосунків під час воєнного конфлікту
(Одеський національний економічний університет, 2025) Тихонова, Г.Р.; Чусова, О.М.; Tykhonova, H.; Chusova, O.
У статті розглядається емоційна стійкість жінки як ключовий психологічний чинник гармонізації сімейних стосунків в умовах воєнного конфлікту. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння емоційної стійкості як інтегративної характеристики особистості, що поєднує емоційні, когнітивні, мотиваційні та поведінкові механізми адаптації. Визначено основні компоненти емоційної стійкості (емоційна саморегуляція, когнітивна гнучкість, самовладання, рефлексивність, комунікативна компетентність) та їх роль у збереженні психологічної рівноваги, підтримці конструктивної взаємодії та профілактиці конфліктів у сім’ї. Висвітлено значення емоційної стійкості жінки як буферного механізму, що послаблює вплив зовнішніх стресорів на внутрішньо-сімейні процеси. Обґрунтовано, що високий рівень емоційної стійкості сприяє збереженню довіри, емпатії та взаємопідтримки в родині, знижує ризик тривожно-депресивних станів, сімейної дезінтеграції та психоемоційних порушень у дітей. Встановлено, що емоційна стійкість жінки виступає системо утворювальним ресурсом стабілізації сімейного мікроклімату, забезпечує ефективну комунікацію та спільне подолання кризових ситуацій. Наголошено на необхідності розвитку навичок емоційної саморегуляції, копінг-стратегій і психологічної підтримки жінок як важливого напряму збереження психологічного благополуччя та цілісності сім’ї в умовах війни.
The article examines the emotional resilience of women as a key psychological factor in harmonizing family relationships in conditions of military conflict. Modern scientific approaches to understanding emotional resilience as an integrative characteristic of a person, combining emotional, cognitive, motivational and behavioral adaptation mechanisms, are analyzed. The main components of emotional resilience (emotional self-regulation, cognitive flexibility, self-control, reflexivity, communicative competence) and their role in maintaining psychological balance, supporting constructive interaction and preventing conflicts in the family are identified. The importance of emotional resilience of women as a buffer mechanism that weakens the influence of external stressors on intra-family processes is highlighted. It is substantiated that a high level of emotional resilience contributes to the preservation of trust, empathy and mutual support in the family, reduces the risk of anxiety-depressive states, family disintegration and psycho-emotional disorders in children. It has been established that a woman's emotional resilience acts as a system-forming resource for stabilizing the family microclimate, ensuring effective communication and joint overcoming of crisis situations. The need to develop emotional self-regulation skills, coping strategies and psychological support for women is emphasized as an important direction for preserving psychological well-being and family integrity in war conditions.
Емоційне вигорання працівників компанії ДТЕК в умовах воєнного стану
(Одеський національний економічний університет, 2025) Сердечна, В.А.; Чусова, О.М.; Serdechna, V.; Chusova, O.
У статті розглядається емоційне вигорання працівників компанії ДТЕК як актуальна психологічна проблема в умовах воєнного стану. Проаналізовано специфіку професійної діяльності оперативного персоналу енергетичної галузі, що характеризується високим рівнем відповідальності, ризиком для життя, інтенсивним емоційним і когнітивним навантаженням. Розкрито сутність емоційного вигорання як багатокомпонентного синдрому, що включає емоційне виснаження, деперсоналізацію та редукцію професійних досягнень. Визначено основні стресогенні чинники вигорання у працівників ДТЕК, зокрема хронічне перевантаження, безпекові ризики, дефіцит ресурсів, позмінний режим роботи та підвищену відповідальність у кризових умовах. Обґрунтовано, що воєнний контекст значно посилює ризики розвитку емоційного вигорання, впливаючи як на організаційні умови праці, так і на індивідуальні ресурси працівників. Встановлено, що найбільш вразливими компонентами є емоційне виснаження та особистісне віддалення, які негативно позначаються на професійній ефективності та психологічному благополуччі персоналу. Наголошено на необхідності впровадження комплексних програм профілактики вигорання, що поєднують організаційні заходи (підтримка, оптимізація навантаження, формування психологічно безпечного середовища) та індивідуальні ресурси (розвиток стресостійкості, резильєнтності, навичок саморегуляції), що сприятиме збереженню професійного здоров’я та ефективності діяльності працівників критичної інфраструктури.
The article examines emotional burnout of DTEK employees as a pressing psychological problem in martial law. The specifics of the professional activities of operational personnel in the energy industry are analyzed, which are characterized by a high level of responsibility, risk to life, and intense emotional and cognitive stress. The essence of emotional burnout as a multicomponent syndrome is revealed, which includes emotional exhaustion, depersonalization, and reduction of professional achievements. The main stress-producing factors of burnout in DTEK employees are identified, in particular, chronic overload, security risks, resource shortages, shift work, and increased responsibility in crisis conditions. It is substantiated that the military context significantly increases the risks of emotional burnout, affecting both organizational working conditions and individual resources of employees. It is established that the most vulnerable components are emotional exhaustion and personal distancing, which negatively affect the professional efficiency and psychological well-being of personnel. The need to implement comprehensive burnout prevention programs that combine organizational measures (support, workload optimization, creation of a psychologically safe environment) and individual resources (development of stress resistance, resilience, self-regulation skills) was emphasized, which will contribute to maintaining professional health and efficiency of critical infrastructure workers.
Асертивність як ресурс ефективної саморегуляції в процесі адаптації
(Одеський національний економічний університет, 2025) Савченко, Х.Д.; Чусова, О.М.; Savchenko, K.; Chusova, O.
У статті розглядається асертивність як ключовий психологічний ресурс ефективної саморегуляції в процесі адаптації особистості до умов соціальної нестабільності та стресогенних викликів. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння асертивності як інтегративної якості, що поєднує когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти та забезпечує здатність особистості відкрито й конструктивно виражати власні потреби, зберігаючи повагу до інших. Визначено основні структурні компоненти асертивності (рефлексивність, емоційна врівноваженість, емпатійність, відповідальність, впевненість у собі) та її функції у забезпеченні ефективної міжособистісної взаємодії й адаптації. Обґрунтовано, що асертивність виступає важливим механізмом саморегуляції, сприяє зниженню внутрішньої напруги, попередженню фрустрації та розвитку конструктивних копінг-стратегій. Встановлено, що високий рівень асертивності підвищує адаптаційний потенціал особистості, сприяє емоційній стабільності, збереженню психологічної рівноваги та ефективному функціонуванню в умовах невизначеності.
The article considers assertiveness as a key psychological resource for effective self-regulation in the process of an individual's adaptation to conditions of social instability and stressful challenges. Modern scientific approaches to understanding assertiveness as an integrative quality that combines cognitive, emotional and behavioral components and ensures the ability of an individual to openly and constructively express their own needs while maintaining respect for others are analyzed. The main structural components of assertiveness (reflexivity, emotional balance, empathy, responsibility, self-confidence) and its functions in ensuring effective interpersonal interaction and adaptation are identified. It is substantiated that assertiveness acts as an important mechanism of self-regulation, helps reduce internal tension, prevent frustration and develop constructive coping strategies. It is established that a high level of assertiveness increases the adaptive potential of an individual, contributes to emotional stability, maintaining psychological balance and effective functioning in conditions of uncertainty.