Теоретичні основи аналізу історичної діалектики процесів глобалізації і локалізації виробництва доданої вартості

Abstract

У контексті тієї турбулентності та невизначеності майбутнього світової економіки, яка характерна для сучасного періоду кризи глобалізації та розгортання тенденції до локалізації, тема історичних змін в виробництві доданої вартості набуває особливої актуальності. В літературі ці події розглядаються в основному або як історична випадковість, або як початок викликаного тими чи іншими причинами політичного повороту в світовій торгівлі. Однак при цьому за рамками аналізу залишається зв'язок цих подій з економічною закономірністю, яка історично повторюється та пов'язана з глибоко циклічним характером історичної діалектики процесів глобалізації та локалізації виробництва. Положення статті базуються на категоріальному аналізі великого історичного матеріалу, що охоплює еволюцію світової економіки за кілька століть, починаючи з XVI століття і до теперішнього моменту, коли майбутнє міжнародної економіки є особливо невизначеним у зв'язку з можливістю зміни «правил гри» найважливіших учасників світового ринку. В статті показано, що історична діалектика глобалізації та локалізації виробництва породжує об'єктивну необхідність локалізації повністю завершених ланцюжків створення доданої вартості на рівні національної економічної системи. Такі повні, вертикально інтегровані ланцюжки створення доданої вартості повинні включати в себе не тільки послідовні технологічні ступені безпосереднього процесу виробництва, а й наукові дослідження, розробки, дизайн, післяпродажне обслуговування тощо. Якщо для України на передній план виходить об'єктивна необхідність локалізації промислового виробництва, то для Китаю сьогодні не менше значення має необхідність локалізації досліджень та розробок, що означає безпосереднє поєднання науки та виробництва на рівні вже не глобальних, а локальних ланцюжків створення вартості. При цьому треба враховувати, що у кожної країни своя стратегія збільшення виробництва доданої вартості в умовах, коли історично переважає тенденція до локалізації виробництва. Перед Китаєм сьогодні стоїть завдання локалізації вже не так промислового виробництва, як досліджень і розробок. Якщо в умовах переважання тенденції до глобалізації Китай в цілому успішно вирішив проблему створення доданої вартості в промисловому виробництві, то в умовах, коли переважає тенденція до локалізації, на передній план об'єктивно виходить проблема поєднання науки та виробництва на рівні національної економічної системи в цілому

In the context of the turbulence and uncertainty of the future of the world economy, which is characteristic of the current period of the crisis of globalization and the unfolding of the tendency to localization, the topic of historical changes in the production of added value acquires special relevance. In the literature, these events are considered mainly either as a historical accident or as the beginning of a political turn caused by one or other reasons in world trade. However, at the same time, the connection of these events with the economic regularity, which is historically repeated and connected with the deeply cyclical character of the historical dialectic of the processes of globalization and localization of production, remains beyond the scope of the analysis. The provisions of the article are based on a categorical analysis of a large historical material covering the evolution of the world economy over several centuries, starting from the 16th century to the present moment, when the future of the international economy is particularly uncertain due to the possibility of changing the «rules of the game» of the most important participants in the world market. The article shows that the historical dialectic of globalization and localization of production gives rise to the objective necessity of localization of fully completed chains of added value creation at the level of the national economic system. Such complete, vertically integrated chains of added value must include not only successive technological stages of the direct production process, but also scientific research, development, design, after-sales service, etc. If for Ukraine the objective need to localize industrial production comes to the fore, then for China today the need to localize research and development is no less important, which means a direct combination of science and production at the level of not global but local value chains. At the same time, it should be taken into account that each country has its own strategy for increasing production of added value in conditions where historically the tendency to localize production prevails. Today, China faces the task of localization, not so much of industrial production as of research and development. If in the conditions of the prevailing trend towards globalization, China as a whole has successfully solved the problem of creating added value in industrial production, then in the conditions where the tendency towards localization prevails, the problem of combining science and production at the level of the national economic system as a whole objectively comes to the fore.