Політична модернізація як механізм трансформації українського суспільства

Abstract

Процеси політичної модернізації виступають дієвими механізмами практичної реалізації якісно-нових змін, пов’язаних із структурно-змістовним оновленням політичних систем, створенням можливостей розвитку соціально-правової держави та громадянського суспільства. На кожному історичному етапі свого розвитку кожне суспільство прагне модернізуватися. Для країн посткомуністичного суспільства це означає швидкий рух до сучасних цивілізованих структур, високого рівня життя. А цього можна досягти на основі нових технологій і зрілих політичних відносин. Суспільство, для якого характерним є процес модернізації, прагне відтворюватися органічним шляхом, а не через розрив або руйнування попередніх організаційних структур. Воно прагне до збалансованості, гармонії економічної, політичної, правової та інших систем, а також їхніх внутрішніх елементів. На сьогоднішній час для розвитку кожного суспільства важливо вибрати правильний напрям саме в політичній модернізації. Цей процес важливий для суспільств на перехідному етапі його розвитку. Так під час даного процесу створюються нові політичні інститути, які можуть впливати на кожного члена суспільства при прийнятті конкретних політичних рішень. В даній статті вивчається та аналізується розвиток процесу політичної модернізації в суспільствах та суспільно-політичному розвитку. Методологічна основа дослідження обумовлена метою і завданнями роботи та характеризується застосуванням теоретичної викладки, аналізу і синтезу поставленої проблеми, прикладів розвинутих країн Європи, досвід та аналогії, а також моделі розвитку суспільства згідно специфіки та проблем сьогодення. В основу новітньої парадигми політичної модернізації України слід закласти концептуальне положення про те, що суспільно-політичний розвиток і модернізація в Україні відбуваються в загальному контексті світових процесів, сутнісною ознакою яких є трансформація недемократичних режимів і перехід до реальної демократії. Треба зазначити, що проблема є досить актуальною як у теоретичному, так і практичному сенсі.

The processes of political modernization act as an effective mechanism for the practical implementation of qualitatively new changes associated with the structural and substantive renewal of political systems, the creation of opportunities for the development of the social and legal state and civil society. At every historical stage of its development, every society strives to modernize. For the countries of the post-communist society, this means a rapid movement towards modern civilized structures and a high standard of living. And this can be achieved on the basis of new technologies and mature political relations. A society that is characterized by the process of modernization seeks to reproduce organically, and not through the rupture or destruction of previous organizational structures. It strives for balance, harmony of economic, political, legal and other systems, as well as their internal elements. Currently, for the development of every society, it is important to choose the right direction precisely in political modernization. This process is important for societies at the transitional stage of its development. Thus, during this process, new political institutions are created that can influence each member of society when making specific political decisions. This article studies and analyzes the development of the process of political modernization in societies and socio-political development. The methodological basis of the research is determined by the purpose and tasks of the work and is characterized by the application of theoretical exposition, analysis and synthesis of the problem, examples of developed European countries, experience and analogies, as well as the model of the development of society according to the specifics and problems of today. The basis of the newest paradigm of political modernization of Ukraine should be the conceptual position that socio-political development and modernization in Ukraine take place in the general context of world processes, the essential feature of which is the transformation of non-democratic regimes and the transition to real democracy. It should be noted that the problem is quite relevant both in the theoretical and practical sense.