Оцінка достатності міжнародних резервів України та Ізраїлю

Abstract

У статті проаналізовано динаміку рівнів міжнародних резервів Національного банку України та Банку Ізраїлю з метою ідентифікації та оцінки проблем достатності золотовалютних резервів за різними критеріями в умовах геополітичної напруги. Використано такі методики визначення оптимального обсягу офіційних резервів: показник питомої ваги у складі ВВП; критерій покриття імпорту; критерій Гвідотті-Грінспена; критерій Війнхольда-Кептейна; ARA-метрику. Порівняльний аналіз достатності золотовалютних резервів України та Ізраїлю за період 2011-2024 рр. виявив, що для вітчизняної економіки здебільшого притаманна проблема нестачі резервів, а для ізраїльської – профіциту. Практичне значення отриманих результатів полягає у встановленні, як зростання воєнних ризиків може вплинути на управління рівнем міжнародних резервів у малих та великих економіках.

The article analyses inter-temporal changes in the international reserves of the National Bank of Ukraine compared to the Bank of Israel. Therefore, it is aimed to identify and evaluate adequacy problems of gold and foreign exchange reserves according to different criteria under political and military tension. The following foremost methods are studied and applied in order to determine the optimal size of official reserves: the specific weight indicator in the Gross Domestic Product (GDP); the import coverage criterion; the Guidotti and Greenspan criterion; the Wijnholds and Kapteyn criterion; the Ratio of Reserve / Assessing Reserve Adequacy (ARA) metric of the International Monetary Fund (IMF). As a result of the comparative analysis of the international reserves’ adequacy in Ukraine and Israel over the period from 2011 to 2024, it is revealed that the issue of the reserves’ shortage is common for the Ukrainian economy, whereas their surplus is found within the Israeli one. Normally, both extremums are deemed unhealthy. The Israeli case is strongly connected to the precautionary motive affected by the military hazards, though. It highlights the importance of receiving global non-repayable financial and other assistance to manage international reserves in such an environment. Structural reforms could be considered for Ukraine, as well. All in all, the article’s scientific novelty is proven by utilization of the pioneering methodological framework of the ARA metric and performance of the comparative analysis between Ukraine and Israel about their international reserves’ adequacy and compliance to the scope of the national economy under the external destabilizing action. The practical significance of the obtained results is justified by establishing how growing geopolitical risks can affect the management of the international reserves’ volume in small and large economies.