Кадровий потенціал підприємства як основа зростання продуктивності праці

Abstract

У статті розглянуто різноманітні підходи до визначення категорії «кадровий потенціал». Доведено, що трансформаційні процеси, які є характерними для сучасного етапу вітчизняної економіки, ускладнюються нестабільністю політичного та соціального життя в країні. Визначено, що на сучасному етапі функціонування вітчизняної економіки кадровий потенціал стає одним із найвагоміших чинників виробництва, здатним суттєво підвищити рівень продуктивності праці. Це особливо відчувається на фоні посилення міграції робочої сили та значного погіршення демографічної ситуації в державі, що обмежує можливості забезпечувати подальше зростання національної економіки екстенсивними засобами. Продемонстровано, що, хоча в країні зберігається досить високий рівень освіти, він не завжди спроможний оперативно відповідати на зміни вимог та потреб ринку праці. Виникає гостра необхідність у вдосконаленні системи базової, професійної освіти та переході до пожиттєвого типу освіти. Для вирішення завдання щодо збереження кадрового потенціалу вітчизняних підприємств є необхідним створення як сучасних центрів освіти світового рівня, так і широке поширення професійних навчальних закладів, необхідних для отримання спеціальної освіти та перекваліфікації. Доведено необхідність у розвитку системи перекваліфікації персоналу та скорочення її інтервалів до 3-5 років. Виявлено, що активними учасниками міграційних процесів стає саме молодь. Внаслідок чого підприємства втрачають найбільш перспективну та креативну частину кадрового потенціалу, що відбивається на скороченні інноваційної активності даних підприємств. Особливої актуальності кадровий потенціал підприємства набуває для динамічних та екпортоорієнтованих галузей, зокрема олійножирової, оскільки на міжнародному ринку саме трудові ресурси стають найбільшою конкурентною перевагою будь-якого підприємства.

The article discusses various approaches to the definition of the category of ―personnel potential‖. It is proved that the transformation processes that are characteristic of the current stage of the domestic economy, are complicated by the instability of political and social life in the country. It has been determined that at the present stage of the functioning of the domestic economy, personnel potential is becoming one of the main factors of production capable of significantly increasing the level of labor productivity. This is especially felt against the background of increasing labor migration and a significant deterioration in the demographic situation in the state, which limits the possibilities of ensuring the further growth of the national economy by extensive means. It has been demonstrated that, although the country still has a fairly high level of education, it is not always able to respond quickly to changing demands and demands of the labor market. There is an urgent need to improve the system of basic, vocational education and the transition to lifelong education. To accomplish the task of preserving the human resource potential of domestic enterprises, it is necessary to create both modern world-class education centers and the wide distribution of vocational educational institutions necessary for special education and retraining. Proved the need for the development of personnel retraining system and reduce its intervals to 3-5 years. It is revealedthat young people become active participants in migration processes. As a result, enterprises lose the most promising and creative part of their human resources, which is reflected in a reduction in the innovative activity of these enterprises. The personnel potential of an enterprise acquires particular relevance for dynamic and exportoriented industries, in particular, oil and fat, as it is the international labor market that becomes the most competitive advantage of any enterprise.