Модель розрахунку величини плати за доступ до об'єктів міської пасажирської інфраструктури з урахуванням участі підприємств транспортного будівництва у процесах її розвитку

Abstract

Обґрунтована необхідність вдосконалення методології тарифоутворення для пасажирського міського транспорту, з урахуванням заходів з розвитку транспортної інфраструктури тавказана роль підприємств транспортного будівництва в цих процесах. Наголошується на високому рівні зносу об’єктів основних засобів. Основна проблема встановлення плати за користування об’єктами міської пасажирської інфраструктури полягає в тому, що необхідність платити перевізникам за економічні вигоди, які вони генерують, розуміється не завжди й не всіма. В роботі удосконалено методичні підходи до операційного аналізу витрат, який на відміну від існуючих, базується на нелінійних залежностях витрат, прибутку будівельних організацій від відтворювальної діяльності об’єктів транспортної інфраструктури, що дозволяє знайти оптимальне співвідношення «результати-витрати», відповідно до якого обґрунтовуються рішення щодо доцільності реалізації відтворювальної діяльності. У сімох Європейських країнах введена так звана двохелементна структура тарифу з фіксованою й змінною складовими. Перша визначається за допомогою залежностей між планованими потребами перевізника й постійних видатків за користування об’єктами міської пасажирської інфраструктури. Змінна визначається по факту використання ресурсів мережі. Одноелементна розраховується виходячи з фактичної відстані експлуатації, тобто плата прямо пропорційна фактичному використанню інтенсивності експлуатаційної діяльності. Саме при одноелементній структурі, більша частина маргінальних видатків визначається виходячи зі статистичних даних, що значно спрощує методику визначення їх рівня. Але, істотним недоліком одноелементної структури є низький рівень обґрунтування частини умовно-постійних видатків. Одержали подальший розвиток методичні підходи до визначення ефективності системи управління відтворювальною діяльністю об’єктів транспортної інфраструктури на основі показників оцінки ефективності виконання окремих функцій підприємств транспортного будівництва за рахунок розробки узагальнюючого показника для проведення комплексної оцінки ефективності процесів управління відтворенням основних засобів.

The necessity of perfection of methodology of tariff formation for passenger urban transport, based on measures on development of transport infrastructure and the role of enterprises of transport construction in these processes is substantiated. The high level of depreciation of fixed assets is highlighted. The main problem of setting fees for the use of urban passenger infrastructure is that the necessity to pay carriers for the economic benefits that they generate is not always understood and not by everyone. The methodical approaches to operational analysis of costs are improved, which, unlike existing ones, is based on the nonlinear dependencies of costs, the profit of construction organizations on the reproduction of transport infrastructure objects, which allows us to find the optimal "cost-benefit" ratio, according to which decisions are justified on the expediency of realization of reproductive activity. In seven European countries introduced a so-called twoelement structure of the tariff with fixed and variable components. The first one is determined by means of dependencies between the planned needs of the carrier and constant expenses for the use of objects of the city passenger infrastructure. The variable is determined by the use of network resources.One element is calculated based on the actual operating distance, ie, the charge is directly proportional to the actual use of the intensity of operational activity. It is in the one-element structure that most marginal expenditures are determined on the basis of statistical data, which greatly simplifies the methodology for determining their level. However, the significant disadvantage of the one-element structure is the low level of substantiation of part of fixed-term expenditures. Further development of methodological approaches to determining the effectiveness of the management system for reproduction activity of transport infrastructure objects was obtained on the basis of indicators of assessing the effectiveness of performing certain functions of transport construction enterprises through the development of a generalized indicator for a comprehensive assessment of the effectiveness of the processes of managing the reproduction of fixed assets.