Органи виконавчої влади губернаторства Трансністрії

Abstract

Публікація присвячена дослідженню органів виконавчої влади губернаторства Трансністрії. Актуальність проблеми обумовлена недостатньою вивченістю цієї сторінки історії окупації. Комплексного історичного дослідження присвяченого означеним проблемам на сьогодні не існує, хоча окремі аспекти окупаційної політики, в тому числі органи виконавчої влади розглядались в контексті більш ґрунтовних робіт, присвячених добі окупації. Їх можна поділити на чотири групи: радянські, сучасні вітчизняні, американські, румунські та молдавські дослідники. Джерельною базою статті є документи Державного архіву Одеської області та румунська періодична преса. Автор простежує становлення дирекцій - органів виконавчої влади, які займалися питаннями адміністрування, юстиції, фінансів, комерції, праці, індустрії, харчової промисловості, агрокультури, монополії, економіки, культури, охорони здоров’я, шляхів сполучення, зв’язку тощо. Відзначається, що міський голова Г. Пинтя відразу сконцентрував у своїх руках досить велику владу: навіть кілька дирекцій губернаторства булипідпорядковані водночас і йому і губернатору Трансністрії Г. Алексяну. Поступово частина відділів дирекцій, кількість яких постійно зростала, перейшла у повне підпорядкування муніципалітету. В примарії Одеського муніципалітету,було запроваджено 5 секторів: економічний, сектор комунальних підприємств, сектор культури та комунального майна, сектор громадянського стану та технічний сектор. Таким чином, румунська влада сподіваючись на майбутнє входження Трансніністрії до Румунсього Королівства, намагалася наблизити адміністративно- територіальний апарат до існуючого на інших окупованих нею територіях. Створення органів виконавчої влади (дирекцій) носило прагматичний характер: стабілізувати та убезпечити управління в Трансністрії, зокрема Одесі, щоб максимально використати матеріальні та людські ресурси для власних потреб. В примарії Одеського муніципалітету,було запроваджено 5 секторів: економічний, сектор комунальних підприємств, сектор культури та комунального майна, сектор громадянського стану та технічний сектор. Таким чином, румунська влада сподіваючись на майбутнє входження Трансніністрії до Румунсього Королівства, намагалася наблизити адміністративно- територіальний апарат до існуючого на інших окупованих нею територіях. Створення органів виконавчої влади (дирекцій) носило прагматичний характер: стабілізувати та убезпечити управління в Трансністрії, зокрема Одесі, щоб максимально використати матеріальні та людські ресурси для власних потреб.

The publication is devoted to the study of the executive administrative controls of the Transnistrian governorate. The urgency of the problem is due to insufficient study of this page of the history of occupation. Today, there is no comprehensive historical study devoted to these problems, although some aspects of occupation policy, including those of executive power, were considered in the context of more thorough works devoted to the era of occupation. They can be divided into four groups: Soviet, modern domestic, American, Romanian and Moldovan researchers. The source of the article is the documents of the State Archives of the Odessa region and the Romanian periodical press. The author traces the formation of directorates - administrative controls dealing with administration, justice, finance, commerce, labor, industry, food industry, agro-culture, monopoly, economy, culture, health care, communications and the others. It is noted that the mayor G. Pintia immediately concentrated in his hands a fairly large power: even several directorates of the governorship were subordinated to him and the governor of Transnistria G. Alexianu. Gradually, part of the directorate's departments, whose number was constantly growing, became fully subordinated to the municipality. In the ghost of the Odessa municipality, 5 sectors were introduced: economic, utilities sector, culture and communal sector, civil society and technical sector. So, the Romanian authorities, hoping for the future of the Transnistrian accession to the Romanian Kingdom, tried to bring the administrative-territorial apparatus closer to the one existing in other territories that were occupied by it. Creation of executive administrative controls (directorates) was pragmatic: to stabilize and secure management in Transnistria, in particular Odesa, in order to maximize the use of material and human resources for their own needs.