Особливості полілінгвальної мовленнєвої діяльності мігрантів з україни через війну

Abstract

У статті наведено результати дослідження низки психологічних особливостей полілінгвальної мовленнєвої діяльності мігрантів з України через війну. Проаналізовано наукову літературу та виокремлено основні напрями досліджень, що в сукупності системно розкривають це питання: 1) аналіз методологічних системи вивчення розвитку мовлення, як-от діяльнісний, психолінгвістичний, системний підходи; 2) загальнотеоретичний аналіз розвитку полілінгвальної компетенції мовленнєвої діяльності мігрантів; 3) дослідження сутності та структури полілінгвальної компетентності мігрантів; 4) дослідження психолінгвістичних передумов розвитку полілінгвальної компетентності мігрантів; 5) аналіз основ ефективності розвитку полілінгвальної компетентності в мігрантів; 6) дослідження критеріїв, показників рівня розвитку полілінгвальної мовленнєвої компетенції в мігрантів. Після огляду літератури виокремлено основні чинники, що впливають на рівень засвоєння мови іншої країни, що прихищає біженців з України: 1) державна мова країни, яка приймає біженців; 2) рівень освіти мігрантів; 3) культурне середовище мігранта; 4) різниця норм поведінки; 5) стан фізичного та психологічного стану мігрантів; 6) соціальна поведінка та самоідентичність. Визначено найвагоміші чинники успішності пристосування населення за умови пережитого травматичного досвіду та переселення. Надано перелік основних напрямів психологічної допомоги, що пропонується внутрішньо переміщеним особам. Надано поняття «полілінгвальна компетенція», перелік головних перешкод до набуття більшої полілінгвальної компетенції. Визначено основні ознаки інтеграційних можливостей мови: 1) формування відповідного соціального середовища, що відбувається через процеси культурної ідентифікації; 2) регулювання та зміна культурних, етнолінгвальних параметрів. Наведені результати проведених емпіричних досліджень за опитувальником «Мовленнєва адаптація» та методикою «Письменник» – це загальні показники рівня мовленнєвої адаптації мігрантів та текстові особливості мовленнєвого розвитку дитини-, підлітка-мігранта.

The article presents the results from study of psychological features of multilingual speech activity of migrants from Ukraine due to the war. The scientific literature was analyzed and the main directions of research were identified, which could systematically reveal this issue: 1) analysis of methodological systems for studying the development of speech, such as activity methodology, psycholinguistic, and systemic approaches; 2) a general theoretical analysis of the development of the multilingual competence of the speech activity of migrants; 3) research on the essence and structure of migrants' multilingual competence; 4) study of psycholinguistic prerequisites for the development of multilingual competence of migrants; 5) analysis of the basics of the effectiveness of the development of multilingual competence among migrants; 6) research of criteria, indicators of the developmental level of multilingual speech competence among migrants. After reviewing the literature, the main factors influencing the level of learning the language of another country (protecting refugees from Ukraine) were identified: 1) the state language of the country receiving the refugees; 2) the level of education of migrants; 3) cultural environment of the migrant; 4) difference in norms of behavior; 5) physical and psychological state of migrants; 6) migrant’s social behavior and self-identity. The most important factors for the success of adjustment and adaptation of the population under the condition of traumatic experience and resettlement have been determined. A list of the main areas of psychological assistance offered to internally displaced persons was provided. The concept of “Polylingual competence” was defined, as well as a list of the main obstacles to the acquisition of greater polylingual competence. The main features of the language's integration capabilities were determined: 1) the formation of an appropriate linguistic society based on the processes of national and cultural identification; 2) regulation and design of cultural (in particular, ethnolinguistic) processes and their support. The results of the conducted empirical research using the “Speech Adaptation” questionnaire and the “Writer” method revealed general indicators of the level of speech adaptation of migrants and textual features of the speech development of a migrant children and teenagers.