Character harmonisation in adolescence: psychological profiles, coping strategies and implications for well-being

Abstract

The article highlights the topical issue of character harmonisationin adolescence, which is an important aspect of holistic personality development and social adaptation. Character harmonisation is seen as a complex integration process that combines personal traits, emotional reactions and behavioural patterns. At the same time, character harmonisation remains relatively poorly researched, which emphasises the relevance of studying its psychological mechanisms. The purpose of the study was to determine the individual psychological characteristics of young men with different levels of character harmonisation. The tasks included assessing the level of character harmonisation using the HCA (Harmony Character Assessment) methodology, analysing the relationship between character harmonisation and basic personality traits, and studying differences in coping strategies between young men with high and low levels of character harmonisation. The empirical study was conducted among students (N = 60) aged 18-25 years. The following methods were used: theoretical and methodological analysis, psychodiagnostic techniques, and mathematical and statistical approaches. The psychodiagnostic complex included the HCA technique and the PTQ (Personality Traits Questionnaire). All stages of the study complied with ethical standards, including the principles of voluntariness, confidentiality and legal protection of research subjects, taking into account the norms of bioethics. The findings allowed us to reveal the psychological mechanisms of character harmonisation, identify the relationship between the level of harmonisation and key personality characteristics, and determine the role of coping strategies in this process. The study is important for improving the system of psychological support for young people aimed at developing a harmonious personality, its adaptation to social conditions and improving psychological well-being.

У статті висвітлюється актуальна проблема гармонізації характеру в юнацькому віці, яка є важливим аспектом цілісного розвитку особистості та соціальної адаптації. Гармонізація характеру розглядається, як складний інтеграційний процес, що об’єднує особистісні риси, емоційні реакції та моделі поведінки. Водночас гармонізація характеру залишається відносно мало дослідженою, що підкреслює актуальність вивчення її психологічних механізмів. Мета дослідження полягала у визначенні індивідуально-психологічних особливостей юнаків, із різним рівнем гармонізації характеру. Завдання включали оцінку рівня гармонізації характеру за допомогою методики HCA (Harmony Character Assessment), аналіз взаємозв’язків між гармонізацією характеру й основними особистісними рисами, а також дослідження відмінностей у копінг-стратегіях між юнаками з високим і низьким рівнями гармонізації характеру. Емпіричне дослідження проведено серед студентів (N = 60) віком 18–25 років. Також було використано: теоретико-методологічний аналіз, психодіагностичні техніки та математико-статистичні підходи. До психодіагностичного комплексу входили методика HCA та опитувальник PTQ (Personality Traits Questionnaire). Усі етапи дослідження відповідали етичним стандартам, зокрема принципам добровільності, конфіденційності та правового захисту суб’єктів дослідження з урахуванням норм біоетики. Отримані результати дозволили розкрити психологічні механізми гармонізації характеру, виявити взаємозв’язки між рівнем гармонізації та ключовими характеристиками особистості, і визначити роль копінг-стратегій у цьому процесі. Дослідження має важливе значення для вдосконалення системи психологічної підтримки молоді, спрямованої на розвиток гармонійної особистості, її адаптації до соціальних умов та підвищення психологічного благополуччя.