До питання про генезу совісті

Abstract

В статті на основі теоретичного аналізу праць, присвячених дослідженню совісті, робиться висновок про неправомірність використання онтогенетичних концепцій розвитку людини у якості теоретичної основи пояснення витоків моралі та редукування такого складного феномену до лише однієї його форми існування. Зокрема піддається критиці поширений у філософії та культурології підхід, згідно з яким специфіка процесу формування моральної свідомості людини в її історії розкривається через такі форми соціального контролю, як страх, сором та провина. Натомість, автор пропонує розглядати поведінку людину у єдності її як соціального, так і біологічного вимірів. Виділивши певні протолюдські якості людини та продемонструвавши як вони розвиваються та збагачуються специфікою формування соціального в її історії, автор пропонує класифікувати совість на види, взявши за основу специфіку культурологічних типів соціальної регуляції: природно-інстинктивного, общинно-групового та особистісного.

В статье на основе теоретического анализа работ, посвященных исследованию совести, делается вывод о неправомерности использования онтогенетических концепций развития человека в качестве теоретической основы объяснения истоков морали и редуцирования такого сложного феномена к лишь одной его формы существования. В частности подвергается критике распространенный в философии и культурологии подход, согласно которому специфика процесса формирования морального сознания человека в его истории раскрывается через такие формы социального контроля, как страх, стыд и вина. Вместо этого, автор предлагает рассматривать поведение человека в единстве ее как социального, так и биологического измерений. Выделив определенные протолюдські качества человека и продемонстрировав как они развиваются и обогащаются спецификой формирования социального в ее истории, автор предлагает классифицировать совесть на виды, взяв за основу специфику культурологических типов социальной регуляции: природно-инстинктивного, общинно-группового и личностного.

In article on the basis of theoretical analysis of works devoted to the study of conscience, the conclusion about the illegality of the use of ontogenetic concepts of human development as theoretical basis for the explanation of the origins of morality and the rejection of such a complex phenomenon to just one of its forms of existence. In particular, criticized a common in philosophy and cultural science approach, according to which the specificity of the process of formation of moral consciousness of man in his history is revealed through these forms of social control, as fear, shame and guilt. Instead of, the author proposes to examine human behavior in the unity of its social and biological dimensions. Highlighting certain protohuman qualities and demonstrating how they develop and are enriched by the specificity of the social formation in its history, the author draws attention to the existence of biological preconditions of conscience, which is the instinctive nature and cannot be reduced to the kinds of conscience that has a social nature. On this basis, it is proposed to classify the conscience of the species, based on the specificity of cultural types of social regulation: the natural-instinctual, community-group and personal.