У статті визначено сутність енергетичного господарства, виділено три його
рівні за територіальною ознакою: мікро- (рівень підприємства), мезо- (адміністративно-
територіальні утворення) та макрорівень (енергетичне господарство країни).
Запропоновано авторське визначення енергетичного господарства, яке, на відміну від
існуючих, не обмежується лише рівнем підприємств. Вказано на технологічну,
територіальну та економічну єдність об’єктів енергетичного господарства. Мета
статті полягає у дослідженні основних бізнес-процесів, які відбуваються в
енергетичному господарстві, на основі чого робиться висновок про можливість розгляду
енергетичного господарства як логістичної системи. Для досягнення поставленої мети
використано такі загальнонаукові методи: систематизації, узагальнення, абстрагування,
аналогії, аналізу та синтезу. Запропоновано схему основних бізнес-процесів в
енергетичному господарстві, що охоплює п’ять стадій. Проведено критичний аналіз
підходів до визначення поняття «логістична система», наявних у вітчизняній та
зарубіжній науковій літературі. На основі проведеного аналізу обґрунтовано, що
логістичну систему можна розглядати як відносно стійку сукупність ланок у певному
бізнес-середовищі, яка забезпечує інтегроване управління потоками з метою реалізації
«семи правил логістики». Зроблено акцент на тому, що використання логістичного
підходу в енергетичному господарстві дозволяє представити бізнес-процеси, що
відбуваються у ньому, як потокову модель. Автор розділяє в енергетичному господарстві
потоки енергетичних ресурсів, які за своєю природою є матеріальними потоками, та
енергетичні потоки, що є потоками послуг. Зроблено висновок про те, що розгляд
енергетичного господарства як логістичної системи дає змогу стверджувати про
формування нового напрямку – енергетичної логістики.
The essence of the energy system is defined in the article and its three levels are
distinguished by territorial criteria: micro- (enterprise level), meso- (administrative-territorial
formations) and macro level (energy system of the country). The author’s definition of the
energy system is proposed, which, unlike the existing ones, is not limited only by the level of
enterprises. The technological, territorial and economic unity of the objects of the energy
systems is indicated. The purpose of article is to study the main business processes that occur
in the energy sector. Based on this, a conclusion is drawn about the possibility of considering
the energy economy as a logistics system. To achieve this goal, the following general scientific
methods were used: systematization, generalization, abstraction, analogy, analysis and
synthesis. A scheme of the main business processes in the energy sector is proposed, which
covers five stages. A critical analysis of approaches to the definition of the concept of
«logistics system», available in the domestic and foreign scientific literature, is conducted.
Based on the analysis, it is substantiated that the logistics system can be considered as a
relatively stable set of links in a certain business environment, which provides integrated flow
management in order to implement the «logistics mix». The emphasis is made on the fact that
the use of the logistic approach in the energy sector allows to present the business processes
taking place in it as a stream model. The author distinguishes the flows of energy resources,
which are inherently material flows, and energy flows, which are flows of services, in energy
system. It is concluded that the consideration of the energy system as a logistics system allows
confirming the formation of a new direction – energy logistics.
