Як відомо, А. К. Покритан та його школа створили нову наукову методологію економічного аналізу. Вона наочно проявила себе повністю релевантною економіці не тільки ХХ, а й ХХІ ст. Це, у свою чергу, дало можливість розробити концепцію нової індустріалізації, тобто неоіндустріальної трансформації економіки [1; 2]. Неоіндустріальна трансформація передбачає комплексну автоматизацію виробництва на цифрових «розумних» підприємствах згідно з технологічними досягненнями так званої четвертої промислової революції. Новим кроком уперед стало розкриття об'єктивної діалектики глобалізації та локалізації виробництва. Тенденція до локалізації означає, що вертикальні ланцюжки створення вартості перестають бути глобальними та переходять усередину національних держав тобто локалізуються
As is known, A. K. Pokrytan and his school created a new scientific methodology of economic analysis. It clearly showed itself to be completely relevant to the economy not only of the 20th, but also of the 21st century. This, in turn, made it possible to develop the concept of new industrialization, i.e. neo-industrial transformation of the economy [1; 2]. Neo-industrial transformation involves complex automation of production at digital "smart" enterprises in accordance with the technological achievements of the so-called fourth industrial revolution. A new step forward was the disclosure of the objective dialectic of globalization and localization of production. The trend towards localization means that vertical value creation chains cease to be global and move within nation states, i.e. become localized
