Випускна кваліфікаційна робота складається із двох розділів. У роботі розглядаються концептуальні підходи щодо установок молоді на вживання алкоголю. Розглянуто поняття алкоголізму та основні методи профілактики та психореабілітації алкогольної залежності. Розглянуті актуальні підходи до лікування алкогольної залежності. Проаналізовано та систематизовано психологічні фактори ризику вживання та зловживання алкоголем.
За результатами проведеного психодіагностичного опитування було встановлено, що у дівчат загальний ризик розвитку алкогольної залежності нижче ніж у хлопців, так високий ризик мають чверть хлопців з ОГ1 (25,9 %) та лише п’ята частина з дівчат ОГ2 (18,9 %), також і прошарок з середнім ризиком вище в ОГ1 (42,6 %) ніж в ОГ2 (37,6 %), а низький має практично половина з опитаних ОГ2 (43,5 %) проти третини в ОГ1 (31,5 %). Це важливо розуміти для побудови профілактики алкогольної залежності з врахуванням сучасних гендерних особливостей молоді.
Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані в дослідженні дані про взаємозв’язок особистості та установки на вживання алкоголю дозволяють вирішувати практичні завдання виділення групи ризику алкоголізації та відкривають можливість для здійснення диференційованого особистісно-орієнтованого підходу у профілактиці різних форм вживання алкоголю.
The graduation thesis consists of two sections. The work examines conceptual approaches to young people's attitudes towards alcohol use. The concepts of alcohol use disorder (AUD) and main methods of addiction prevention and psychosocial rehabilitation are examined. Modern approaches to AUD treatment are reviewed. Psychological risks of alcohol use and abuse are analyzed and categorized.
According to the results of the psycho-diagnostic survey conducted, it was revealed that among women the overall risk of developing alcohol use disorder is lower than among men. A high risk is observed in one-quarter of men from Group 1 (25.9%) and only one-fifth of women from Group 2 (18.9%). Additionally, a slice with medium risk is higher in Group 1 (42.6%) compared to Group 2 (37.6%), while low risk was
observed in almost half of the respondents in Group 2 (43.5%) compared to only one-third in Group 1 (31.5%). Understanding this is important to develop AUD prevention strategies for contemporary gender characteristics of young people.
The applied value of this work is brought through research data highlighting the relationship between personality and tendencies towards alcohol use. It enables better arisk group identification and provides an opportunity to implement a personality-differentiated approach for prevention of various forms of AUD
