Аналіз економічного зростання нових індустріальних країн Латинської Америки та аналізу динаміки основних показників функціонування їхніх економік виявив, що економічне зростання країн регіону мало циклічних характер. У колоніальний період розвиток більшості країн обмежувався материнськими країнами, які зосереджувалися виключно на видобутку корисних копалин та розвитку сільського господарства. З початку ХХ ст. відбувалося досить стрімке зростання уже незалежних країн, яке сповільнилося під впливом війн та Великої депресії. У післявоєнний період політика, спрямована на розвиток промисловості та імпортозаміщення сприяла економічному зростанню, яке через невдале економічне стратегування та управління призвело до кризи 1970–1980 рр. У наступні роки нарощування промислового потенціалу не відбулося, що як наслідок не давало стимулів до економічного зростання та загострювало залежність цих країн від світових лідерів, посилюючи їх «залежність розвитку».
The analysis of the economic growth of the newly industrialized countries of Latin America and the analysis of the dynamics of the main indicators of the functioning of their economies revealed that the economic growth of the countries of the region had a cyclical nature. During the colonial period, the development of most countries was limited to the mother countries, which focused exclusively on mining and agricultural development. Since the beginning of the 20th century. there was a rather rapid growth of already independent countries, which slowed down under the influence of wars and the Great Depression. In the post-war period, policies aimed at the development of industry and import substitution contributed to economic growth, which, due to unsuccessful economic strategizing and management, led to the crisis of 1970-1980. In the following years, there was no increase in industrial potential, which, as a result, did not provide incentives for economic growth and exacerbated the dependence of these countries on world leaders, increasing their "development dependence".
