Підвищення пенсійного віку та старіння населення обумовлює необхідність продовження роботи у
похилому віці, що потребує адаптації змісту та умов праці, а також облаштування робочих місць відповідно
до специфічних вікових потреб працівників. Метою статті є систематизація стратегій адаптації робочих
місць до потреб працівників похилого віку, що дозволить продовжити їхнє перебування на ринку праці та
зберегти працездатність. У статті досліджено вікові ризики для працездатності та здоров’я працівників
похилого віку. Виявлено, що основними джерелами навантаження є фізичне та психологічне навантаження,
умови робочого середовища, організації часу та організації робочих процесів. Доведено, що стратегіями
адаптації робочих місць до вікових змін та потреб є їх фізичне переобладнання та облаштування відповідно до
принципів ергономіки, реорганізація бізнес-процесів, зниження фізичного навантаження, підвищення гнучкості
робочих графіків та скорочення понаднормових годин та нічних змін, ротація, укладання взаємних угод між
членами колективу та менеджерами. Наведено типологію робочих місць щодо їхньої придатності до роботи у
похилому віці. Доведено, що найбільш придатними робочими місцями є ті, що використовують досвід та
потенціал літніх людей – це робочі місця у сфері управління, навчання й наставництва, координації,
обслуговування клієнтів, бухгалтерії й документообігу, догляду і виховання дітей, догляду за літніми людьми.
Зазначено, що адаптація умов роботи потребує спеціальних знань в області фізіології, ергономіки, гігієни та
медицини праці, не усі підприємства мають відповідних фахівців та потребують зовнішніх консультацій.
Наголошено на тому, що передумовою покращення умов праці для працівників похилого віку є державна
підтримка. Запропонована модель державно-приватного партнерства у сфері працевлаштування осіб
похилого віку.
Raising the retirement age and population ageing causes the need to continue work in old age, which
demands adaptation of the content of work and workplace conditions as well as establishing the workplaces in
accordance with the age-related specific needs of older workers. The aim of the article is systematization of the
adaptation strategies of working conditions to the specific needs of older workers, which allows to prolong their
remaining in the labour market and to support their workability. The age risks of the health and workability of the older
workers are investigated in the article. It is revealed that the main sources of the load are physical and psychological
pressure, work environment, time management and business processes organization. It is proved that the strategies for
adapting workplaces to age-related changes and needs are physical rearrangement of workplaces in accordance with
ergonomic principles, business processes reorganization, reduction of physically demanding tasks, flexible time
schedules and decrease of the overtime hours and night shifts, job rotation, agreements between team members and
managers. The workplace typology according to its suitability for work in old age is given. It is proved that the most
suitable jobs for older workers are those ones that use an experience and potential of older people ‒ jobs in
management, training and mentoring, coordination, customer service, accounting and document processing, child and
elderly care. It is noted that work redesign and workplace rearrangement require special knowledge in physiology,
ergonomics, occupational health and medicine. However, not all enterprises have relevant specialists and require
external consultations. It is emphasized that the state support is a prerequisite for improving working conditions for the
elderly. A model of public-private partnership is proposed as an efficient measure to raise employment rate of the
elderly people.
