Статтю присвячено актуальному питанню оцінки людського потенціалу регіону, зважаючи на те
що саме на регіональному рівні відбувається реальний зв’язок становлення демократії із забезпеченням умов
для розвитку людини. Визначено, що на сьогоднішній день надзвичайно важливим і актуальним є аналіз рівня
розвитку людського потенціалу як показника ефективності соціально-економічної системи. Використання
економіко-статистичних прийомів аналізу можливостей людини дозволить виявити деякі закономірності
розвитку людського потенціалу країни. Досліджено різні теоретичні підходи до оцінки людського потенціалу
як на рівні держави, так і регіону. Визначено, що існуючи підходи зазнають значних еволюційних змін, що
пов’язано з вимогами часу та трансформацією самого поняття «людський потенціал». Проаналізовано
еволюцію підходів для розрахунку індексу розвитку людського потенціалу за допомогою методики розробленої
ООН. Узагальнено сучасні тенденції до оцінки регіонального людського потенціалу в країнах ЄС. Аналіз
міжнародного досвіду розрахунку регіональних індексів людського розвитку на субнаціональному рівні показав,
що, попри різноманіття національних методик, переважна частина їх зосереджується на трьох класичних
вимірах людського розвитку: тривалому та здоровому житті, освітніх здобутках та рівні добробуту
населення. Хоча перелік показників, що застосовують для оцінювання досягнень окремих територій, може
бути доповнений додатковими індикаторами (наприклад, рівень смертності немовлят, рівень бідності або
безробіття населення), трактування складових людського розвитку є досить вузьким. Це визначає потребу в
розширенні світоглядного бачення особливостей людського розвитку на регіональному та локальному рівні,
врахуванні інших важливих характеристик якості життя населення. Сформульовано рекомендації щодо
зближення національної та зарубіжних методик оцінки людського потенціалу регіону та приведення у
відповідність інформаційного забезпечення досліджень для подальшої якісної оцінки.
The article is devoted on the topical issue of assessment of region’s human potential, since there is a real link
between the establishment of democracy and the provision of conditions for human development at the regional level.
It is determined that today the analysis of the level of human potential development is extremely important and relevant
as an indicator of effectiveness of socio-economic system. In turn, the use of economic and statistical methods of
analysis of human capabilities will reveal some patterns of development of human potential in the country. Different
theoretical approaches to assessing human potential both at the state level and at the regional level are investigated. It
is determined that existing approaches undergo significant evolutionary changes that are related to the challenges of
the time and the transformation of the very concept of «human potential». The evolution in the approaches of human
development index calculation using the methodology developed by the United Nations is analysed. The current trends
in the assessment of regional human potential in EU countries are summarized. The analysis of international
experience in the calculation of regional indices of human development at the subnational level has shown that, despite
the diversity of national methods, most of them focus on three classical dimensions of human development: long and
healthy life, educational achievements and well-being of the population. Although the list of indicators used for
measurement of the achievements of separate territories may be supplemented by additional indicators (e.g. infant
mortality rate, poverty rate or unemployment rate), the interpretation of the components of human development is
rather narrow. This determines the need to expand the worldview on the features of human development at the regional
and local levels, taking into account other important characteristics of the quality of life of the population.
Recommendations on convergence of national and foreign methods of regional human potential assessment are
formulated and the information provision of research is aligned for further qualitative evaluation.
