У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти процедури визначення оптимальної
фондоозброєності підприємств за допомогою двофакторних виробничих функцій. Постійне нехтування
питаннями управління фондоозброєністю, визначення її оптимальної величини на виробництві неухильно
призводить до нераціонального використання основних виробничих фондів і робочої сили. А це неминуче
проявляється у зниженні конкурентоспроможності окремих вітчизняних підприємств і галузей, в погіршенні
їхнього фінансового стану, що зрештою призводить до банкрутства. У процесі проведеного математичного
аналізу було здійснено пошук екстремумів найбільш популярних в економічних дослідженнях двофакторних
виробничих функцій – Кобба-Дугласа, CES-функції, лінійної функції, функції Аллена за величиною
фондоозброєності. На основі мікроекономічної теорії, зокрема, еквімаржинального принципу, перевірено
гіпотезу одиничної граничної норми заміщення ресурсів в умовах оптимальної фондоозброєності.
Обґрунтовано процедуру визначення оптимальної фондоозброєності в рамках будь-яких двофакторних
виробничих функцій за допомогою граничної норми заміщення. Запропонована процедура полягає у визначенні
граничної норми заміщення як відношення граничних продуктів виробничих факторів і прирівнювання його до
одиниці, або до співвідношення середніх цін на ресурси. Отриманий взаємозв’язок дозволяєдосить просто
вивести формулу оптимальноїфондоозброєності за умови, що показники варіації реалізованої продукції,
основних фондів і оплати праці на підприємстві адекватно описуються відповідною виробничою функцією з
ненульовим заміщенням. Визначено траєкторію росту випуску продукції на підприємстві в довгостроковому
періоді, яка представляє собою ізокліну, що проходить через точки оптимальної фондоозброєності для
зростаючих витрат ресурсів виробництва.
The article discusses the theoretical and applied aspects of the procedure for enterprises optimal capitallabor
ratio determining with using a two-factor production functions. The constant neglect of the capital-labor ratio
managing issues, determining its optimal value at the production, steadily leads to the irrational use of basic
production assets and labor. And this inevitably manifests itself in the competitiveness reducing of separate domestic
enterprises and industries, in the deterioration of their financial condition, and ultimately leads to bankruptcy. As a
result of the conducted mathematical analysis, the extremes were searched for the most popular in economic researches
a two-factor production functions ‒ Cobb-Douglas, CES-functions, linear functions, Allen functions by the value of the
capital-labor ratio. On the basis of microeconomic theory, in particular, the equimarginal principle, the hypothesis of a
single marginal rate of resources substitution in conditions of optimal capital-labor ratio was tested. The procedure for
the optimal capital-labor ratio determining in the framework of any two-factor production functions with using the
marginal rate of substitution is substantiated. The proposed procedure consists in determining the marginal rate of
substitution as the ratio of the marginal products of production factors and equating it to a unit, or to the ratio of
average prices for resources. The obtained interrelation allows us to simply derive the formula of optimal capital-labor
ratio, provided that the variation indicators of sold products, fixed assets and wages at the enterprise are adequately
described by the corresponding production function with a non-zero substitution. The trajectory of production growth
at the enterprise in the long-term period, which is an isocline, passing through the points of optimal capital-labor ratio
for the growing costs of production resources, is determined.
