Концепция «Один пояс, один путь» (OBOR): предпосылки и реалии

Abstract

Дан анализ экономического развития Китая за годы политики реформ и открытости (1978-2018 гг.). Представлены основные драйверы стремительного экономического роста Китая, которые позволили добиться значительных результатов, а именно: инвестиции в научно-исследовательские и опытно-конструкторские разработки (НИОКР), в результате чего Китай стал третьей страной в мире; банковская система, которая представлена корпоративными гигантами, занимающие наивысшие ступеньки в рейтинге 2000 крупнейших компаний журнала Forbes; армия, являющаяся второй после США, и военная реформа страны, в результате которой создана военно-морская инфраструктура в ключевых для КНР регионах западной части Тихого океана, в Индийском океане, в Красном море. Раскрыта суть масштабного инфраструктурного проекта Китая «Один пояс, один путь» (OBOR). Сформулирована цель OBOR, при достижении которой Китай меняет глобальную инфраструктуру под свое развитие на длительную перспективу, использую глобализацию 2.0 (в которой именно Китай возглавит и определит ход мирового процесса) и современную взаимозависимость стран мира. Обоснованы основные задачи концепции OBOR: строительство транспортной инфраструктуры для развития «Нового шелкового пути»; активная робота в области энергетики; расширение сотрудничества в области торговли; создание проектов по культурному и гуманитарному обменам. По каждой поставленной задаче приведены конкретные достижения, которые уже достигнуты Китаем. Раскрыты экономические подходы КНР к проникновению на рынки стран разных регионов Восточного полушария (Западной и Южной Европы, стран Центральной и Восточной Европы, Юго-Восточной Азии и Африки, а также сотрудничество КНР с РФ) и обоснованы сферы его интересов в отношении этих стран. Обосновано логистическое значение Украины для проекта «Один пояс, один путь» и выявлены проблемы, которые нужно преодолеть для возможного вписывания Украины в центральный сухопутный маршрут OBOR – «Новый евразийский сухопутный мост» через Казахстан РФ Беларусь Польшу.

Дан аналіз економічного розвитку Китаю за роки політики реформ і відкритості (1978-2018 рр.). Представлені основні драйвери стрімкого економічного зростання Китаю, які дозволили досягти значних результатів, а саме: інвестиції в науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР), в результаті чого Китай став третьою країною в світі; банківська система, яка представлена корпоративними гігантами, що займають найвищі сходинки в рейтингу 2000 найбільших компаній журналу Forbes; армія, що є другою після США, і військова реформа країни, в результаті якої створено військово-морська інфраструктура в ключових для КНР регіонах західній частині Тихого океану, в Індійському океані, в Червоному морі. Розкрито суть масштабного інфраструктурного проекту Китаю «Один пояс, один шлях» (OBOR). Сформульована мета OBOR, при досягненні якої Китай змінює глобальну інфраструктуру під свій розвиток на тривалу перспективу, використовую глобалізацію 2.0 (в якій саме Китай очолить і визначить хід світового процесу) і сучасну взаємозалежність країн світу. Обґрунтовано основні завдання концепції OBOR: будівництво транспортної інфраструктури для розвитку «Нового шовкового шляху»; активна робота в галузі енергетики; розширення співпраці в галузі торгівлі; створення проектів з культурної і гуманітарної обмінам. По кожній поставленій задачі наведені конкретні досягнення, які вже досягнуті Китаєм. Розкрито економічні підходи КНР до проникнення на ринки країн різних регіонів Східної півкулі (Західної та Південної Європи, країн Центральної і Східної Європи, Південно-Східної Азії і Африки, а також співробітництво КНР з РФ) і обгрунтовані сфери його інтересів щодо цих країн. Обґрунтовано логістичне значення України для проекту «Один пояс, один шлях» та виявлено проблеми, які потрібно подолати для можливого вписування України в центральний сухопутний маршрут OBOR – «Новий євразійський сухопутний міст» через Казахстан РФ Білорусь Польщу.