Репозитарій Одеського нацiонального економічного унiверситету

ISSN: 2310-8347
eONEUIR - Electronic Odesa National Economic University Institutional Repository
Ласкаво просимо до електронного архіву Одеського національного економічного університету - eONEUIR, який призначений для накопичення, зберігання та надання безкоштовного повнотекстового доступу до електронних публікацій наукових праць професорсько-викладацького складу, аспірантів, співробітників університету. Наукові публікації студентів розміщуються за умови наявності рецензії наукового керівника.

Викладачі, аспіранти та співробітники університету, які є авторами наукових публікацій та бажають опублікуватися у архіві відкритого доступу, повинні пройти реєстрацію в eONEU та підписати авторський договір.

У випадку виникнення питань з приводу публікації матеріалів, будь ласка, звертайтеся до бібліотеки університету (головний корпус (ауд.212)), або на електронну пошту library@oneu.edu.ua.
Договір з автором, Положення та інша супровідна інформація

 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

Thumbnail Image
Item
Особливості структури та тенденцій участі іноземних інвесторів у національній банківській системі
(Одеський національний економічний університет, 2025) Сергєєва, О.С.; Олійник, Н.М.; Serhieieva, O.; Oliinyk, N.
Участь іноземного банківського капіталу є важливим чинником розвитку банківської системи України. Його присутність не лише забезпечує приплив інвестицій у національну економіку, але й сприяє впровадженню сучасних міжнародних стандартів ведення банківської діяльності. Метою дослідження є визначення спeцифіки участі інозeмних інвесторів у банківському секторі України, дослідження їхньої ролі у формуванні структури національної банківської систeми та виявлення ключових тенденцій рoзвитку цієї участі в умовах трансфoрмації фінансового ринку України. Під час проведення наукового дослідження визначено роль присутності іноземного капіталу у структурі банківського сектора та підтвердження здатносты іноземних інституцій впливати на динаміку розвитку фінансової системи країни. У дослідженні використано методи аналізу й синтезу, наукової абстракції, системного підходу — для обробки й узагальнення інформації. Нa основі дослідження сформульовано пропозиції щодо оптимізації участі іноземних інвесторів у національному бaнківському секторі в умовaх глобалізаційних викликів.
Thumbnail Image
Item
Управління проблемними активами в банківській системі України: виклики та шляхи вирішення
(Одеський національний економічний університет, 2025) Няньчук, Н.Ю.; Шевченко, О.Ю.; Nianchuk, N.; Shevchenko, O.
Стаття присвячена дослідженню сучасного стану проблемних активів у банківській системі України, зокрема змінам, які відбулися у період 2020–2024 роках. Метою статті є аналіз ефективності методів управління непрацюючими кредитами (NPL) та їхнього впливу на фінансову стабільність банків. У дослідженні застосовано методи аналізу, синтезу, графічний підхід та системний аналіз. На основі отриманих даних встановлено, що незважаючи на позитивну динаміку зниження частки NPL, цей показник залишається високим порівняно з міжнародними стандартами. Практично обґрунтовано необхідність інтеграції міжнародного досвіду, впровадження цифрових технологій і вдосконалення нормативно-правового регулювання. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці ефективних програм реструктуризації боргів і вдосконаленні механізмів управління активами.
Thumbnail Image
Item
Оцінювання фінансової стійкості банків за системою srep: зарубіжний й національний досвід
(Одеський національний економічний університет, 2025) Коваленко, В.В.; Масюк, В.О.; Kovalenko, V.; Masiuk, V.
У статті розкрито сутність фінансової стійкості як економічної категорії та розглянуто теоретичні та практичні аспекти оцінювання фінансової стійкості банків в умовах макроекономічної нестабільності на основі ризик орієнтованої методології SREP, що запроваджено в Україні у контексті гармонізації з європейськими стандартами банківського нагляду. Метою дослідження є визначення теоретичних засад оцінювання фінансової стійкості банків в рамках системи SREP, а також огляд зарубіжного досвіду її практичного застосування з метою формування методичних рекомендацій для вдосконалення вітчизняної наглядової практики. Методика дослідження включає аналіз вітчизняних і міжнародних нормативних джерел, порівняння європейської та української практики застосування SREP, узагальнення результатів наглядових перевірок, а також використання елементів структурно-логічного аналізу для виявлення ключових проблем і перспектив розвитку оцінювання фінансової стійкості банків в умовахневизначеності. У результаті дослідження визначено основні компоненти оцінки за системою SREP, окреслено переваги її використання порівняно з традиційними методиками, виявлено проблеми під час впровадження методології в Україні (кадрові, інституційні, нормативні), проаналізовано результати оцінки банківської стійкості у країнах ЄС та України, надано пропозиції щодо удосконалення національної практики. Окрему увагу приділено оцінці бізнес-моделей банків, достатності капіталу, ролі стрес-тестування та інспекційних перевірок. Майбутні напрями досліджень варто орієнтувати на подальшій модернізації стрес-тестів, цифровізації нагляду та імплементації європейських стандартів, зокрема через запровадження контрциклічних буферів капіталу. The article reveals the essence of financial stability as an economic category and examines the theoretical and practical aspects of assessing the financial stability of banks in conditions of macroeconomic instability based on the risk-based SREP methodology, which was introduced in Ukraine in the context of harmonization with European standards of banking supervision. The purpose of the study is to determine the theoretical principles of assessing the financial stability of banks within the framework of the SREP system, as well as review foreign experience of its practical application in order to form methodological recommendations for improving domestic supervisory practice. The research methodology includes an analysis of domestic and international regulatory sources, a comparison of European and Ukrainian practice of applying SREP, a generalization of the results of supervisory inspections, as well as the use of elements of structural and logical analysis to identify key problems and prospects for the development of assessing the financial stability of banks in conditions of uncertainty. The study identified the main components of the SREP assessment, outlined the advantages of its use compared to traditional methods, identified problems during the implementation of the methodology in Ukraine (human resources, institutional, regulatory), analyzed the results of the assessment of banking stability in the EU countries and Ukraine, and provided proposals for improving national practice. Special attention was paid to the assessment of bank business models, capital adequacy, the role of stress testing and inspections. Future research directions should be focused on further modernization of stress tests, digitalization of supervision, and implementation of European standards, in particular through the introduction of countercyclical capital buffers.
Thumbnail Image
Item
Особливості оцінки ризиків кредитування сільськогосподарських підприємств
(Одеський національний економічний університет, 2025) Гончар, К.О. ; Дуленко, З.В.; Gonchar, K.; Dulenko, Z.
Мета: дослідити особливості оцінки кредитного ризику сільськогосподарських підприємств з урахуванням галузевої специфіки та впливу зовнішніх ризиків, зокрема в умовах воєнного стану. Методика: під час дослідження за стосовано такі методи: аналіз і синтез, класифікація, систематизація, порівняльний аналіз, графічний аналіз, метод логістичного моделювання згідно з Постановою НБУ №351. Результати: установлено, що існуючі підходи до оцінювання кредитоспроможності не повністю враховують специфіку аграрного сектору, що може призводити до заниження або завищення реального ризику. Проведено класифікацію ризиків та здійснено оцінку інтегрального показника боржника. Практична значимість: Результати можуть бути використані банками для адаптації процедур кредитного аналізу до потреб аграрного сектору, особливо в умовах посилених зовнішніх загроз. The purpose of the study is to explore the peculiarities of credit risk assessment for agricultural enterprises, taking into account the sectoral. Characteristics and external challenges, particularly under martial law conditions in Ukraine. The importance of financing agricultural enterprises is emphasized, both for the country and for global food security. Method. The article includes the following general scientific methods – analysis and synthesis, classification, systematization, comparative analysis, graphic analysis. The study applies logistic modeling in line with the requirements of the National Bank of Ukraine Regulation No. 351. The analysis also includes the evaluation of financial indicators based on reporting data from LLC «Corteva Agriscience Ukraine» and a classification of both general and sector-specific credit risks. Results. The findings indicate that existing risk assessment methodologies often ignore the specificities of the agricultural sector, such as seasonality, dependence on weather conditions, and technological disruptions. The characteristic features of risks inherent in the process of lending to agricultural enterprises were investigated, the main of which are general and specific risks. The international experience of assessing the credit risk of agricultural enterprises was analyzed and it was established that there are no standardized methods of risk assessment. The integral creditworthiness indicator was calculated, and the enterprise was classified into the fourth credit risk class, indicating moderate risk. It was also shown that external threats, including the destruction of assets due to hostilities, significantly influence credit risk. Scientific novelty. The study identifies a gap in adapting general banking risk assessment models to the unique context of agricultural enterprises. It proposes the integration of sector-specific indicators into standard credit risk assessment procedures. Practical importance. The results can be used by financial institutions to refine credit analysis approaches for agricultural borrowers. The study emphasizes the need for constant risk monitoring and offers practical recommendations for incorporating industry-specific risks into decision-making processes. This is particularly relevant under wartime conditions and in post-conflict economic recovery strategies.
Thumbnail Image
Item
Соціально-орієнтовані стартапи в Україні та світі: тенденції і складнощі реалізації
(Одеський національний економічний університет, 2025) Стрельченко, І.І.; Писарькова, В.Р.; Аракелова, І.О.; Strelchenko, I.; Pysarkova, V.; Arakelova, I.
В умовах глобалізації, цифровізації та посилення соціальних викликів зростає роль соціально-орієнтованих стартапів як інноваційного інструменту забезпечення сталого розвитку. Такі стартапи поєднують підприємницьку діяльність з вирішенням соціально значущих проблем, утворюючи гібридні організаційні моделі. Метою даного дослідження є визначення та систематизація ключових тенденцій розвитку соціально-орієнтованих стартапів в Україні та світі, їх місця в екосистемі креативного підприємництва, моделей їх реалізації а також виявлення основних бар'єрів їх функціонування. У дослідженні застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналіз і синтез для систематизації наукових джерел і практичних кейсів; індукцію та дедукцію для формування узагальнень; порівняльний метод — для виявлення подібностей і відмінностей між національними та міжнародними практиками; класифікацію — для типологізації моделей соціальних стартапів; графічні методи — для візуалізації емпіричних даних; а також елементи контент-аналізу звітів міжнародних організацій. У роботі визначено ключові моделі соціально-орієнтованих стартапів, окреслено їхню роль у досягненні Цілей сталого розвитку ООН, проаналізовано динаміку розвитку екосистеми соціального підприємництва. Обґрунтовано, що, попри позитивну динаміку, соціальні стартапи зіштовхуються з низкою бар’єрів — інституційного, фінансового, нормативного та кадрового характеру. Виявлено, що для активізації розвитку цього сегменту необхідне впровадження комплексної політики, спрямованої на інституціоналізацію соціального підприємництва, розбудову інфраструктури підтримки, удосконалення фінансових механізмів та стимулювання інклюзивних інновацій. Актуальність дослідження обумовлена зростанням уваги до імпакт-інвестування, активізацією молодіжного підприємництва, а також трансформацією державної політики підтримки інновацій, зокрема в Україні в умовах воєнного часу. In the context of globalization, digitalization, and growing social challenges, socially-oriented startups are gaining prominence as an innovative tool for ensuring sustainable development. These startups combine entrepreneurial activity with the resolution of socially significant issues, forming hybrid organizational models. The aim of this study is to identify and systematize the key trends in the development of socially-oriented startups in Ukraine and globally, their role within the creative entrepreneurship ecosystem, models of their implementation, as well as to identify the main barriers to their functioning. The research employs general scientific and specific methods: analysis and synthesis for the systematization of academic sources and practical cases; induction and deduction for the formulation of generalizations; the comparative method to identify similarities and differences between national and international practices; classification to typologize models of social startups; graphical methods to visualize empirical data; as well as elements of content analysis of reports by international organizations. The study identifies key models of socially-oriented startups, outlines their role in achieving the UN Sustainable Development Goals, and analyzes the dynamics of the development of the social entrepreneurship ecosystem. It is substantiated that, despite positive trends, social startups face a range of barriers—institutional, financial, regulatory, and human-resource-related. It is revealed that the activation of this sector requires the implementation of a comprehensive policy aimed at the institutionalization of social entrepreneurship, development of support infrastructure, enhancement of financial mechanisms, and stimulation of inclusive innovations. The relevance of this research is driven by the growing interest in impact investing, the intensification of youth entrepreneurship, and the transformation of public innovation policy, particularly in Ukraine under the conditions of wartime.