Валютні форварди як хедж валютного ризику для українських корпорацій

Abstract

У статті оцінено економічну релевантність та ефективність хеджування валютного ризику українських корпорацій за допомогою USD/UAH форвардів в умовах різких змін режимів валютно-курсової політики та регуляторного середовища з метою оцінки доцільності використання валютних форвардів в умовах гнучкого та фіксованого валютних режимів, в часи гібридного миру та підчас повномасштабного вторгнення. Метою дослідження є оцінка економічної релевантності та ефективності хеджування валютного ризику українських корпорацій за допомогою USD/UAH форвардів в умовах різних валютно-курсових режимів та регуляторного середовища, зокрема в періоди гнучкого та фіксованого валютного курсу, гібридного миру та повномасштабного вторгнення. У якості методології застосовувався системний підхід на основі використання щоденних данних (1 763 спостереження), сформований на основі даних Національного банку України та офіційних ставок США, сформовано однорідний часовий ряд спотового курсу USD/UAH, який зберігає інформативність у межах різних валютних режимів. Емпіричний дизайн поєднує безмодельну оцінку реалізованих змін обмінного курсу з паритетно-орієнтованою оцінкою форвардів з обчисленням реалізованих 3- та 6-місячних «форвардних премій» як ex-post зміни спотового курсу, що дозволяє кількісно виміряти частоту реалізації зміцнення долара США на горизонтах, релевантних для торгівлі, у кожному режимі. Отримані результати демонструють виражену залежність від валютного режиму: довоєнна вибірка та вибірка фіксованого валютного курсу демонструють суттєво різні результати (так званий ‘win-rate’). Практична та теоретична цінність отриманих результатів полягає в тому, що у стриманому та сегментованому середовищі України компонент процентного диференціалу, закладений у паритетне ціноутворення, часто не підтверджується подальшою спотовою динамікою. Форвардне хеджування може бути економічно виправданим переважно у специфічних режимах та горизонтах, а не універсально. Окресленні інституційні умови - гнучкість курсу, глибина ринку та зменшення сегментації - за яких форвардне хеджування може стати економічно життєздатним для українських корпорацій. У дослідженні застосовано наступні методи: системний підхід, методи економетричного та статистичного аналізу часових рядів, інструментарій безарбітражного фінансового моделювання (CIP, CIP+basis, sovereign-risk-adjusted CIP), контрфактичне симуляційне моделювання хедж-стратегій, а також порівняльний аналіз результатів у межах різних валютно-курсових режимів. The article assesses the economic relevance and hedging effectiveness of Ukrainian corporates’ foreign-exchange risk management using USD/UAH forwards under sharp shifts in exchange-rate policy regimes and the regulatory environment, with the aim of evaluating the appropriateness of FX forwards under both flexible and fixed exchange-rate regimes, during the period of “hybrid peace” and throughout the full-scale invasion. The purpose of this study is to assess the economic relevance and hedging effectiveness of Ukrainian corporates' foreign-exchange risk management using USD/UAH forwards under sharp shifts in exchange-rate policy regimes and the regulatory environment, specifically under both flexible and fixed exchange-rate regimes, during the period of "hybrid peace" and throughout the full-scale invasion. Methodologically, the study applies a systemic approach based on daily data (1,763 observations) constructed from National Bank of Ukraine data and U.S. official interest rates. A homogeneous time series of the USD/UAH spot rate is compiled that remains informative across different exchange rate regimes. The empirical design combines a model-free assessment of realized exchange-rate movements with a parity-oriented evaluation of forwards by computing realized 3- and 6-month “forward premia” as the ex-post change in the spot rate, which allows a quantitative measurement of how often U.S. dollar appreciation materializes over trade-relevant horizons in each regime.The results exhibit a pronounced regime dependence: the pre-war sample and the fixed-exchange-rate sample yield substantially different outcomes (the so-called “win rate”). The practical and theoretical value of these findings is that, in Ukraine’s constrained and segmented market environment, the interest-differential component embedded in parity-based pricing is often not validated by subsequent spot dynamics. Forward hedging may therefore be economically justified primarily in specific regimes and horizons rather than universally. The paper outlines the institutional conditions—greater exchange-rate flexibility, deeper markets, and reduced segmentation—under which forward hedging could become economically viable for Ukrainian corporates.