Цифровізація робочого середовища як фактор розвитку професійного вигорання персоналу

Abstract

Досліджується феномен емоційного (професійного) вигорання як довготривалої стресової реакції, що виникає внаслідок систематичного впливу професійних стресорів, насамперед у сферах із високою інтенсивністю міжособистісної взаємодії. Вигорання розглядається як форма психологічного захисту, що проявляється емоційним виснаженням, відстороненням від професійної діяльності та розвитком стану хронічної втоми. Особливу увагу приділено впливу цифровізації робочого середовища на формування та динаміку професійного вигорання. Підкреслено, що впровадження сучасних інформаційних технологій, HRM-систем, автоматизації процесів та дистанційних форм зайнятості сприяє підвищенню ефективності праці, оптимізації HR-процедур і покращенню балансу між роботою та особистим життям. Водночас цифрова трансформація породжує нові стресогенні фактори, зокрема інформаційне перевантаження, технологічний тиск, страх втрати роботи, необхідність постійної доступності працівника та ризики кібербезпеки. Проаналізовано вразливість працівників старших вікових груп, для яких адаптація до цифрових технологій часто супроводжується підвищеним рівнем стресу та відчуттям професійної невідповідності. Також розглянуто проблему «інформаційного стресу» як одного з ключових чинників розвитку вигорання в умовах надмірних інформаційних потоків. The phenomenon of emotional (occupational) burnout is studied as a long-term stress response that arises as a result of the systematic influence of occupational stressors, primarily in fields characterized by a high intensity of interpersonal interaction. Burnout is considered a form of psychological defense manifested through emotional exhaustion, detachment from professional activities, and the development of chronic fatigue. Special attention is paid to the impact of workplace digitalization on the formation and dynamics of occupational burnout. It is emphasized that the implementation of modern information technologies, HRM systems, process automation, and remote forms of employment contributes to increased labor efficiency, optimization of HR procedures, and improvement of work–life balance. At the same time, digital transformation generates new stress-inducing factors, including information overload, technological pressure, fear of job loss, the necessity of constant employee availability, and cybersecurity risks. The vulnerability of older age groups is analyzed, for whom adaptation to digital technologies is often accompanied by increased stress levels and a sense of professional inadequacy. The issue of “information stress” is also considered as one of the key factors in the development of burnout under conditions of excessive information flows.