Концепція інформаційного суспільства: витоки та сучасні виклики

Abstract

Висвітлення особливостей становлення та розвитку концепції інформаційного суспільства, зокрема на прикладі історичного досвіду високорозвинених країн Заходу та Сходу, набутого з середини ХХ століття й по сьогодні постає метою даної статті. Дослідження виконане із використанням наукових принципів історизму та об’єктивності. Застосовано аналітичний, типологічний, компаративістський методи дослідження теоретичних засад, явищ та процесів, пов’язаних із становленням та еволюцією поглядів щодо сутності, функцій, перспектив постіндустріальних, інформаційних суспільств. У результаті даного дослідження було виявлено, що інформаційний етап розвитку охопив як провідні країни сучасного світу, так і країни, що розвиваються, перебувають в транзитивному стані. Все більшої актуальності набуває питання гармонізації стандартів глобального інформаційного суспільства з вимогами «суспільства знань». Не вповні розв’язаною залишається також ситуація із так званим «пізнавальним розривом», або цифрової, інформаційної нерівності різних країн та світових регіонів. Духовнокультурні процеси, спричинені швидкими соціальними змінами доби постіндустріалізму, потребують подальшої та поглибленої аналітики, оскільки містять у собі як творчі, так і деструктивні, потенційно небезпечні складові.

Coverage of the peculiarities of the formation and development of the concept of information society, in particular, on the historical experience of the highly developed countries of the West and East, acquired since the middle of the twentieth century and to this day is the purpose of this article. The study is based on the scientific principles of historicism and objectivity. Analytical, typological, comparative methods of research of theoretical foundations, phenomena and processes related to the formation and evolution of views on the essence, functions, perspectives of post-industrial, information societies have been applied. As a result of this study, it was found that the information phase of development has covered both the leading countries of the modern world and developing countries in a transitional state. The issue of harmonizing the standards of the global information society with the requirements of the “knowledge society” is becoming increasingly relevant. The situation with the so-called “cognitive divide”, or digital, information inequalities of different countries and worlds is also not completely resolved. The spiritual and cultural processes caused by the rapid social changes of the post-industrialism era require further and in-depth analytics, as they contain both creative and destructive, potentially dangerous components.