Психологічні особливості прояву стресу в студентському віці

Abstract

У статті проаналізовано психологічні особливості прояву стресу в студентському віці та специфіку використання копінг-стратегій у сучасних соціально-освітніх умовах. Стрес розглядається як багатовимірний феномен, що охоплює емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти й формується під впливом як зовнішніх (навчальне навантаження, соціальні виклики, фінансова нестабільність), так і внутрішніх (особистісні характеристики, самооцінка, мотивація) чинників. Теоретичну основу дослідження становлять класичні концепції стресу та копінгу, а також сучасні наукові розробки, що дозволяють інтерпретувати копінг-поведінку як ключовий механізм психологічної адаптації студентської молоді. Метою статті є теоретичне узагальнення підходів до вивчення стресу та емпіричне дослідження особливостей копінг-стратегій і рівня суб’єктивного стресу у студентів. У дослідженні взяли участь 30 здобувачів вищої освіти Одеського національного економічного університету віком від 18 до 21 років. Для діагностики використано стандартизовані методики Brief COPE та PSS-10, що дозволяють визначити домінуючі способи подолання стресу та рівень його переживання. Результати дослідження показали, що у студентському середовищі переважають адаптивні копінг-стратегії, зокрема прийняття, гумор, позитивне переосмислення та планування, які сприяють ефективній саморегуляції та зниженню психоемоційної напруги. Помірно вираженими є емоційні реакції, такі як вираження почуттів і самозвинувачення, тоді як неадаптивні стратегії (уникання, заперечення) використовуються рідше. Встановлено, що рівень суб’єктивного стресу у більшості студентів є помірним, що свідчить про збереження адаптаційного потенціалу, однак виявлено групу ризику з підвищеними показниками напруження. Отримані результати підтверджують взаємозв’язок між характером копінг-стратегій та рівнем стресу: використання конструктивних способів подолання пов’язане зі зниженням психоемоційного напруження, тоді як неадаптивні стратегії підвищують ризик дезадаптації. The article analyzes the psychological features of stress manifestation in student age and the specifics of coping strategies use under contemporary socio-educational conditions. Stress is considered as a multidimensional phenomenon encompassing emotional, cognitive, and behavioral components and formed under the influence of both external factors (academic workload, social challenges, financial instability) and internal factors (personal characteristics, self-esteem, motivation). The theoretical framework of the study is based on classical concepts of stress and coping, as well as modern scientific approaches that allow coping behavior to be interpreted as a key mechanism of psychological adaptation in student youth. The aim of the article is to provide a theoretical generalization of approaches to the study of stress and to conduct an empirical investigation of coping strategies and the level of perceived stress among students. The study involved 30 students aged 18–21 from Odesa National Economic University. Standardized instruments, namely the Brief COPE and PSS-10, were used to assess dominant coping strategies and the level of perceived stress.The results of the study indicate that adaptive coping strategies prevail among students, particularly acceptance, humor, positive reframing, and planning, which contribute to effective self-regulation and a reduction in psycho-emotional tension. Moderately expressed are emotional responses such as expression of feelings and self-blame, whereas maladaptive strategies (avoidance, denial) are used less frequently. It has been established that the level of perceived stress among most students is moderate, indicating the preservation of adaptive potential; however, a risk group with elevated stress levels has been identified. The findings confirm the relationship between the nature of coping strategies and stress levels: the use of constructive coping is associated with lower psycho-emotional tension, whereas maladaptive strategies increase the risk of maladjustment.