Стейкхолдери та їх вплив на розвиток банківського бізнесу

Abstract

Вступ. Проблематика фінансового шахрайства, зокрема на ринку страхових послуг, та мотиви участі у ньому окремих учасників, які здатні розпізнати можливу фінансову піраміду та відмовитись від участі у ній, є особливо актуальною на сучасному етапі розвитку українського суспільства. У розвинених країнах проблемам залучення та мотивам участі у фінансових пірамідах приділяється значно більше уваги, ніж в Україні, де потенційний споживач фінансового продукту, залишається часто сам на сам із проблемою після закриття шахрайського проекту. Методи. Методологічною основою статті є діалектико-матеріалістичний підхід, а під час дослідження застосовано спеціальні загальнонаукові методи: аналізу та синтезу – при визначенні мотивів участі та взаємозв’язків учасників у фінансовій піраміді; історико-правовий – при розкритті досвіду та наслідків поширення шахрайства, зокрема на прикладі Албанії. Результати. В статті здійснюється спроба оцінки чинників, що мають вплив на відносно свідому участь споживача у фінансових проектах із чіткими ознаками фінансової піраміди, яку ми трактуємо як: «діяльність підприємства фінансової сфери, що полягає в прийнятті фінансових коштів для інвестування з високим рівнем повернення (принаймні на рівні декларування); однак ця мета не реалізується взагалі або в достатній мірі, що спричиняє спіраль втрат». Виокремлюються мотиви залучення до структур, де у період функціонування виплати зобов’язань проводяться з поточних вкладень нових клієнтів (інвесторів або партнерів), та чинники, що обумовлюють залучення до таких структур колег, родини, друзів і знайомих та їх фінансових ресурсів Перспективи. Агресивний маркетинг, що декларує надзвичайні прибутки, настільки великі, що своїми розмірами вони виключають раціональне мислення та усвідомлення справедливості розподілу чи фінансового збагачення, в репрезентації знаменитостей, які автентифікують запропоновані зобов'язання у поєднанні із рівнем нормативно-правового регулювання та фінансовою грамотністю населення, формують значні перспективи для подальших досліджень даної тематики. Така ситуація дозволяє прогнозувати значну кількість нових учасників фінансових пірамід та загострення проблематики фінансового шахрайства.

Introduction. Improving the relationship between banks and stakeholders in modern conditions involves the development and implementation of a balanced system of corporate governance and corporate social responsibility. The influence of stakeholders on the development of the banking business should be considered from the standpoint of the current state of the banking services market; evaluation of corporate governance performance indicators as a basis for establishing relationships with bank stakeholders; formation of relations between banks and stakeholders on the basis of corporate social responsibility. Methods. The authors used dialectical and systemic approaches to study the peculiarities of the relationship between banks and stakeholders; abstract and logical method - for theoretical generalizations and substantiation of ways to improve the relationship of banks with stakeholders on the basis of corporate social responsibility; statistical and analytical method - to assess indicators of corporate governance efficiency as a basis for establishing relationships with stakeholders of banks. Results. The classification of stakeholders according to the level of influence on the target function of the institution is determined, namely: the group of normative influence formation, the group of determining influence, the group of functional influence and diffuse groups of indirect influence. The stakeholders of the bank are analyzed depending on the environment of its operation. The key challenges for the banking business from the standpoint of the interests of the bank's customers, from the standpoint of the interests of investors (owners) of the banking business, from the standpoint of the regulator. The evaluation of corporate governance efficiency indicators was carried out, namely: the dynamics of banks' financial results and their profitability. Quantitative criteria for assessing the level of social orientation of banking institutions in terms of stakeholders are substantiated. It is proved that the process of managing corporate social programs should be based on determining the priorities of the bank's social policy; creation of a special structure for managing social programs; conducting training programs in the field of social responsibility; implementation of the bank's social programs; evaluating and informing stakeholders of the results of the bank's social programs. Discussion. Prospects for research are to shift the emphasis to defining the goals that need to be achieved when interacting with each of the stakeholders; factors that affect the achievement of these goals and possible risks. Keywords: stakeholders, corporate governance, corporate social responsibility, social programs, banking business.