Визначення сутності інтелектуального капіталу

Abstract

В статті розглянуто історичний розвиток розуміння нематеріальних складових діяльності підприємства, а також становлення та розвиток поняття «інтелектуальний капітал». Проаналізовано зв'язок поняття інтелектуальний капітал із традиційними категоріями, які використовуються для визначення нематеріальностей: нематеріальні активи, нематеріальні ресурси, інтелектуальна власність та показано їх спільні та відмінні риси. Визначення інтелектуального капіталу повинно надавити можливість його розгляду у динаміці через зміну його форм у процесі відтворення та розкриватись не через сукупність складових, ресурсів і не через порядок його розрахунку, а через сукупність економічних відносин. Інтелектуальна власність – це юридична категорія, яка характеризує можливість відокремлення результатів інтелектуальної праці, тобто до інтелектуальної власності можуть бути віднесені тільки деякі об’єкти інтелектуального капіталу, які мають юридичний захист відповідно до чинного законодавства. Можливість юридичного захисту є особливістю й нематеріальних активів. При цьому нормативна база визначає активами ті об’єкти, які можуть бути ідентифіковані та юридично захищені. Термін нематеріальні ресурси має більшу тотожність із терміном інтелектуальний капітал, оскільки включає як ідентифіковані, так й не ідентифіковані нематеріальні об’єкти. Розглянуто гносеологію інтелектуального капіталу. В неокласичній економічній теорії капітал є сукупністю відносин, що дає змогу розглядати його крізь призму процесу його відтворення, у динаміці зміни його речових форм. Інтелект являє собою здатність мислити, сукупність розумових функцій, які здатні перетворювати сприйняття у знання. Проведений критичний аналіз наявних визначень, їх групування та морфологічний аналіз дозволив надати авторське визначення інтелектуального капіталу, як сукупності соціально-економічних відносин, які пов’язані із формуванням, використанням та відновленням знань.

There was analyzed the connection between the concept of intellectual capital and traditional categories that are used for definition of intangibles: intangible assets, intangible recourse, intellectual property, and it were shown its common and distinctive features. The definition of intellectual capital should give a possibility for its consideration in dynamics by changing its forms in the process of restoration and should be disclosed not as a combination of components of resources and as the procedure for its calculation but as a totality of economic relations. Intellectual property - is the legal category that characterizes the possibility of separation of the results of intellectual labor. It means that only some objects of intellectual capital, that have a legal protection in accordance with current legislation can be attributed to intellectual property. At that, normative base defines as assets objects that can be identified and legally protected. The term of intangible recourse has a great identity with the term of intellectual capital, as it includes identified and not identified intangible objects. There was reviewed epistemology of intellectual capital. In the neoclassical economical theory capital is the combination of relationships, that lets author view it through the prism of its restoration process in dynamics of changes in its real forms. Intellect represents the ability to think, a set of mental func tions, which are capable of transforming perception into knowledge.