Еволюція теорій і парадигм промислової політики

Abstract

У статті досліджено основні періоди і характерні особливості теорій і парадигм промислової політики, здійснено систематизацію цих періодів, показано наукові школи і напрями досліджень. Застосовано методи історичної реконструкції і аналітичної інтерпритації при дослідженні розвитку наукових думок українських і зарубіжних вчених. Подано характеристику п'яти основних періодів осмислення промислової політики у підходах науковців, показано вплив політичних та соціально-економічних факторів на формування наукової думки у даній сфері. Обгрунтовано сучасні тенденції у науковому розумінні промислової політики, які базуються на визначенні співвідношення державного впливу та економічних конкурентних тенденцій.

The article examines the main periods and characteristic features of theories and paradigms of industrial policy, systematizes these periods, shows scientific schools and areas of research. The methods of historical reconstruction and analytical interpretation are applied in the study of the development of scientific thoughts of Ukrainian and foreign scientists. The characteristic of five main periods of understanding industrial policy in the approaches of scientists is given, the influence of political and socio-economic factors on the formation of scientific thought in this area is shown. The modern trends in the scientific understanding of industrial policy are substantiated, based on the determination of the ratio of state influence and economic competitive trends. The study of the characteristic features of the evolution of theories and paradigms of industrial policy allows us to state the corresponding laws. The paradigmatic development of the conceptual foundations of industrial policy indicates the presence of corresponding evolutionary stages, including: the formation of the paradigm ideology of industrial policy - the emergence of ideas about the role of the state in the development of industry, state support for the industrial sector, the formation of monopolies, the formation of scientific views on the degree and forms of state influence on industrial politics, the ratio of industry to other sectors and the social environment; the development of scientific doctrines on the globalization of industry, which went beyond the borders of states and their regulatory influence, the formation of cartels and competition in international economic markets, state industrial policy to increase the competitiveness of industry; research on the interdependence of industrial policy and social development, the balance of the industrial sector and its share in the state economy, the formation of direct levers of state influence on industrial policy; crystallization of the directions of protectionism and liberalism in scientific teachings about industrial policy, the formation of other trends that reflect a greater or lesser degree of influence on industry and the economy as a whole.